Туристи щороку відпочивають на загубленому континенті, не знаючи цього: де він розташований

Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час наша планета зазнала безліч змін. Лише близько 200 мільйонів років тому останній суперконтинент Землі, Пангея, почав розпадатися. Тектоніка плит повільно переміщала континенти, створюючи світ, яким ми його знаємо сьогодні, пише IFLScience.

Уперше ідея дрейфу континентів була запропонована німецьким метеорологом Альфредом Вегнером ще 1912 року. Вчений висунув теорію про те, що континенти колись були об'єднані в суперконтинент, який він і назвав Пангея. Однак знадобилися десятиліття, щоб у 1960-х роках з'явилися нові технології, як-от ехолоти й магнітометри, щоб учені змогли пояснити процеси, що лежать в основі руху земної кори.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відтоді вчені створили моделі тектоніки плит, включаючи до них все нові дані та виявляючи нові континенти. У 2019 році група вчених досліджувала регіон Середземномор'я, також відомий своєю геологічною складністю.

За словами провідного автора дослідження, професора глобальної тектоніки та палеогеографії на кафедрі наук про Землю Утрехтського університету Доуве ван Гінсбергена, результати вказують на те, що регіон Середземномор'я весь "вигнутий, зламаний і складний". Він також додав, що в цьому регіоні можна простежити кілька великих ліній розломів на відстані понад 2000 кілометрів.

Під час дослідження команда вивчила територію від Іспанії до Ірану. Загалом робота тривала 10 років, протягом яких вченим вдалося реконструювати територію і виявити, що південна Європа розташовується на шматку континентальної кори розміром із Гренландію, що відокремився від Африки понад 200 мільйонів років тому.

Тепер учені стверджують, що величезна кількість туристів щороку відвідують загублений континент Велика Адрія. Більша частина загубленого континенту давно занурилася в мантію Землі, проте частини кори, зокрема й осадові породи, тепер утворюють Апеннінські гори, частини Альп, Балкан, Греції та Туреччини.

За словами ван Гінсбергена, більшість досліджених гірських ланцюгів насправді походять від одного континенту, який відокремився від Північної Африки понад 200 мільйонів років тому.

Дослідники зазначають, що більшу частину континенту навряд чи вдасться побачити, оскільки над нею відклалися коралові рифи. Однак невелику частину загубленого континенту все ще видно — це смуга, яка тягнеться від Турина через Адріатичне море до п'яти "чобота", що утворює Італію.

Раніше Фокус писав про те, що знайдено загублений континент, де ще 70 000 років тому процвітало життя.