Чоловік пережив важкий інсульт і став полярником: скоро встановить унікальний рекорд

Британець Джонні Гантінгтон зміг пережити важкий інсульт, а після відновлення вирішив втілити свою мрію. Він планує пройти до Південного полюсу самотужки на лижах, ставши першим чоловіком з інвалідністю, хто це зробить, пише британське видання Daily Express.

Журналісти пишуть, що у 2014 році 28-річний військовий Королівських сил займався у тренажерному залі, коли з ним сталася біда — він раптом втратив свідомість і впав. Його забрали до лікарні, але наслідки інсульту були обширними — чоловік отримав значну паралізацію лівого боку.

В якийсь момент, зізнається пан Гантінгтон, він втратив будь-яку мотивацію жити, адже був фізично та ментально зламаним. Однак чоловік вирішив за будь-яку ціну повернутися до повноцінного життя — він годинами проходив важкі реабілітації, брав участь в низці змагань для колишніх військових і хотів стати на ноги.

Попри важкі наслідки інсульту, йому вдалося максимально зробити все можливе, аби повернути часткову рухливість. Після цього чоловік поставив за мету одне — долати перешкоди, і тому почав з різних випробувань для себе.

Ідея самостійно дістатися Південного полюса захопила його. Тому він почав серйозно готуватися до походу — сотні кілометрів пішки, тренування з тяганням санчат, а фіналом підготовки була 20-денна експедиція засніженню північчю Швеції. Після завершення підготовки, чоловік вирушив підкорювати Південний полюс.

За планом, пан Гантінгтон має пройти понад 900 км через засніжені пустелі Антарктиди за 40 днів без сторонньої підтримки. Чоловік розповів журналістам, що зараз перебуває у поході, розповівши за допомогою супутникового зв'язку про свої успіхи.

"Я почуваюся досить добре, але почуваюся трохи нещасним. Бо все це я роблю сам, тому не можу бути надто щасливим. Та головне, що я продовжую йти, адже п'ять років тому про таке не міг мріяти", — зізнається колишній військовий.

Сам пан Гантінгтон каже, що за час подорожі перед ним відкрилася картина абсолютно білої пустелі, де навкруги за сотні кілометрів немає нікого. І тому в такі моменти важливою є концентрація, адже одна помилка призведе до фатальних наслідків.

"Якщо припущуся хоча б однієї помилки, то експедиція одразу закінчиться. Через мою інвалідність моя ліва нога насправді не дозволяє повноцінно робити все як потрібно. Однак я знав, що так буде, тому відчайдушно вірю в те, що в мені вистачить сил дійти до кінця", — каже чоловік.

Наразі він каже, що через зміну погодних умов наразі відстає від графіка на п'ять днів. Попри те, чоловік каже, що продовжує дотримуватися графіку, не збирається змінювати свої плани та жартує, що під час Різдва мріє про шоколадний марципан і поговорити з сім'єю у графстві Девон, де вони зараз мешкають. За словами героя історії, саме підтримка родини, друзів і його команди, які стежать за ним, є ключем до його морального духу.

"Мені неймовірно щастило протягом усієї подорожі: єдине, про що мені не довелося хвилюватися, так це через психологічний тягар перебування на самоті на льоду", — зізнається пан Гантінгтон.

Чоловік каже, що йому постійно пишуть зі словами підтримки, коли він підключається до інтернету через супутниковий зв'язок. Люди присилають йому музичні треки для підбадьорення, а родичі та близькі постійно контактують з колишнім військовим.

Після досягнення Південного полюса, він повернеться на базу на льодовику Юніон, а звідти до Чилі, а потім — зрештою додому до Девона та його матері, сестри та 18-місячної племінниці на запізніле святкування Різдва. Чоловік каже, що після повернення з задоволенням вип'є пінту улюбленого елю зі своєї місцевої пивоварні та продовжить тривалий процес відновлення, а також очікує, що в його житті, крім рекорду, з'явиться місіс Гантінгтон.

Нагадаємо, Фокус писав, як чоловіку пропонують роботу на Південному полюсі. Навіть в разі розірвання контракту з Антарктиди буде важко повернутись, оскільки "немає рейсів ні туди, ні назад".

Також ми розповідали, як медик британської армії швидше за всіх подолала Антарктиду на лижах. Харпріт Чанді проїжджала на лижах у середньому по 12-13 годин на день і тягла за собою 75-кілограмові сани з усім необхідним для виживання.