Вчені заявили, що життя на Марсі, ймовірно, заховано глибоко в корі планети

Вчені знайшли на Землі населені мікроорганізмами місця, умови яких схожі на марсіанські.

Нові дослідження показують, що наші найбільші сподівання виявлення життя на Марсі пов'язані не з поверхнею, і з її глибинними надрами.

Про це пише Phys.org.

Кілька років тому марсохід NASA Curiosity виміряв сліди метану в марсіанській атмосфері і його рівень був у кілька разів більшим за фонові показники. Проте за кілька місяців метан зник, щоб знову з'явитися майже за рік. Це відкриття дозволило дослідникам висунути інтригуючу гіпотезу про існування життя на Марсі, яка пояснювала сезонні зміни рівня вмісту метану в атмосфері.

Вчені давно впевнені, що раніше Марс оточував товстий шар атмосфери, а на його поверхні були океани з рідкою водою. Але тепер це безкрайня пустеля, яку жодне життя не могло б назвати своїм домом. Більшість земних форм життя не вижила б довго в таких умовах, але все ж таки на Землі є кілька видів, які, можливо, вважали б Марс хорошим місцем для життя.

Це метаногени – тип одноклітинних організмів, які споживають водень для отримання енергії та виділяють метан як продукт життєдіяльності. Метаногени можна знайти у всіх "негостинних" місцях на Землі, і цілком можливо, що схожі на них форми життя є причиною сезонних коливань рівня метану на Марсі.

Дослідники виявили на Землі три місця проживання метаногенів, умови в яких схожі на марсіанські. Перше — глибоко в земній корі, на глибині кількох кілометрів, куди через мікроскопічні тріщини в скелях просочується рідка вода. Друге – озера під крижаним щитом Антарктиди, які не замерзають через величезний тиск льоду на поверхні. І третє — надсолоні, позбавлені кисню басейни у глибоководних шарах океану.

Усі три середовища мають аналоги на Марсі. Як і Земля, Марс, ймовірно, зберігає деяку кількість рідкої води в глибині своєї кори. А під його полярними шапками можуть бути озера із рідкою водою. Нарешті, були отримані захопливі — хоч вельми спірні — докази появи солоної води на стінках марсіанських кратерів.

Порівнявши різні фізичні показники середовища на Марсі та в місцях процвітання метаногенів на Землі, дослідники дійшли висновку, що найбільш перспективним місцем для пошуків можливого життя на Марсі була Acidalia Planitia (Ацидалійська рівнина) у північній півкулі Червоної планети, або скоріше надра Марса під нею. Тепер вченим залишилося лише придумати, як туди дістатися.