Космічний апарат виявив, що постійні виверження вулканів Іо живляться від локальних джерел магми, а не глобального океану.
Космічний апарат NASA "Юнона", який з 2016 року досліджує Юпітер і його супутники, здійснив важливі пролети біля вулканічно активного супутника Іо.
Про це пише СNN.
Ці пролети, проведені в грудні 2023 року та лютому 2024 року, стали важливим кроком у розгадці однієї з найзагадковіших особливостей Іо — його вулканічної активності. Супутник Юпітера, за розмірами схожий на Місяць Землі, покритий близько 400 вулканами, які постійно вивергають лаву, створюючи унікальну й динамічну поверхню.
"Юнона" пролетіла на рекордно близькій відстані — всього 1500 кілометрів від поверхні Іо, надавши астрономам безпрецедентні дані. Під час цих пролетів були отримані детальні зображення та інформація про полюси супутника, що дозволило вченим подивитися на Іо в новому світлі. Ці дослідження відкрили важливі аспекти походження вулканічної активності та дозволили спростувати гіпотезу про існування глобального океану магми під поверхнею.
Раніше вважалося, що під Іо існує великий океан розжареної магми, який живить вулкани. Однак нові дані, отримані під час місії Juno, свідчать про те, що вулкани Іо скоріше живляться локалізованими джерелами магми, розташованими безпосередньо під кожним з них. Це відкриття суттєво змінює підхід учених до розуміння інших небесних тіл, таких як супутники Юпітера Європа та Енцелад, а також екзопланети і суперземлі.
Скотт Болтон, головний дослідник місії Juno, зазначив, що гравітаційний вплив Юпітера на Іо викликає постійні деформації, що призводить до внутрішнього нагріву супутника. Це явище, зване припливним вигином, викликає плавлення нутрощів Іо, що й є причиною постійних вивержень вулканів.
Крім того, космічний апарат Juno використовував методи, що дозволяють досліджувати гравітаційне поле Іо, що підтвердило відсутність глобального океану магми. Замість цього, вулкани отримують живлення від менших "кишень" магми, розташованих під поверхнею.
Відкриття, зроблені за допомогою Juno, не тільки поглиблюють знання про Іо, але й мають важливе значення для дослідження інших супутників і планет. Вони можуть змінити підхід астрономів до вивчення внутрішніх структур інших небесних тіл і сприяти новим відкриттям в галузі планетології та астрофізики.
Нагадаємо, телескоп NASA зафіксував загадковий об'єкт, в який врізався струмінь плазми із чорної діри