Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?

Субота, 30 листопада 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Історія журналіста з Луганська Леонарда Свідовськова — наочний приклад того, як російська пропагандистська машина використовує медійників для поширення своїх наративів та легітимації окупації. Його кар’єра побудована на співпраці з окупантами, заснована на маніпуляціях, фейках і викривленні історії. Замість того, щоб залишатися журналістом, Свідовськов став рупором кремлівської пропаганди, використовуючи свій вплив для поширення дезінформації та ідеологічної індоктринації, навіть серед молоді. Цей випадок демонструє, як Росія в рамках гібридної війни перетворює колаборантів на інструменти інформаційної агресії, використовуючи їхній професійний досвід та особисті амбіції. Але українські правоохоронні органи нагадують, що співпраця з ворогом не залишиться безкарною, а всі причетні до інформаційної війни проти України рано чи пізно постануть перед судом. Повне досьє на журналіста, який зробив кар’єру, працюючи на російських окупантів у Луганську, у рамках проєкту «Медіаколаборанти» від «Детектора медіа» зібрав мій колега Єгор Брайлян у матеріалі «Заслужений луганський пропагандист “русского міра”. Хто такий Леонард Свідовськов”.

Як одну з технік пропаганди Кремль використовує і євроскептиків. Про це пишуть журналісти «ДМ» Орест Сливенко та Арсеній Субаріон. У новому матеріалі «Як риторика кандидатів на виборах в Румунії та Молдові збігається з наративами Кремля» мої колеги розібрали, як проросійські та євроскептичні сили продовжують використовувати російські наративи для дестабілізації Європейського Союзу й НАТО. Росія активно підтримує ультраправі й ультраліві рухи, які поширюють антизахідну риторику, підриваючи довіру до європейських інституцій. Вибори в Румунії та Молдові демонструють, як проросійські політики адаптують свою риторику, балансуючи між популізмом та відкритими антизахідними заявами, водночас поширюючи дезінформацію та маніпуляції. До того ж посилення проросійських настроїв серед європейських політиків є тривожним сигналом, який потребує системної протидії на рівні міжнародної спільноти. Та попри це, дослідили мої колеги, демократичні інституції в Європі залишаються важливим інструментом протидії впливу Росії, зокрема через формування проєвропейських коаліцій і критичну оцінку ультраправих загроз.  

І одразу залишу посилання на ще один текст моїх колег зі спецпроєкту «Аналіз соціальних мереж» про брехню про те, що іноземні посольства «втікають із Києва», й інші фейки. Огляд російської дезінформації за 18–24 листопада 2024 року.

«З червня 2022 року я супроводжував такі операції як харківський контрнаступ, визволення Лимана, битви за Бахмут, Соледар у якості начальника центру моніторингу інформаційного простору та протидії штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ. На мені була вся інформаційна робота — моніторинг ворожих загроз і протидія їм, численні коментарі українським та іноземним медіа та багато іншого». «Детектор медіа» публікує ключові тези виступу Сергія Череватого — полковника, військовослужбовця, журналіста, науковця, кандидата політичних наук і нового гендиректора Укрінформу. Його онлайн-зустріч «Полковникові багато пишуть: Сергій Череватий про виклики керування державним інформаційним медіа» організувала КЖЕ. Послухала її і оглядачка «ДМ» Ольга Чорна.  Ольга пише, що йшлося також про кадрову політику в агентстві, користь державної пропаганди, особливості комунікацій між військовими та суспільством і про «темникову» кризу в Укрінформі.  

Олександр Крумін подивився всі політичні токшоу за 21 листопада і дійшов висновку, що обговорення в той день зосередилося довкола удару по Дніпру, держбюджету-2025 та плану стійкості Зеленського. Гості студій не шкодували емоцій і критики як щодо рішень української влади, так і західних партнерів. Ракетний удар по Дніпру одні гості назвали сигналом для партнерів, інші сумнівались у правильності позиції і реакції влади. У темі бюджету-2025 опозиція звинуватила владу в ігноруванні потреб військових, монобільшість захищала реалістичність документа. Від усіх західні партнери отримали частку критики за повільність та «керовану ескалацію» конфлікту. На Першому каналі також питали, скільки в України часу до обвалу фронту, а волонтер Притула у студії Мосейчук закликав українців припинити панікувати: «Внутрішні чвари шкодять позиціям України перед партнерами». Тож, чому опозиція вважає держбюджет-2025 провальним, і які нові виклики стоять перед українською оборонною промисловістю?

Оглядачка «ДМ» Марія Спалєк дивилась інше токшоу — «Трансформація». Це нова програма на українському ТБ, прем’єра відбулась на каналі «Дім». Проєкт піднімає важливу тему змін у різних галузях через війну. Перший випуск присвячено українському театру, який, попри труднощі, переживає розквіт. Гості обговорюють проблеми галузі та її перспективи, акцентуючи на важливості гастролей як культурної дипломатії, і не доходять єдиної думки щодо феномену театрального буму, який почався торік і не вщухає досі. Глядачі поки недооцінили проєкт, пише Марія Спалєк і сподівається, що він має потенціал з часом здобути популярність завдяки важливості порушених тем. На її думку, шоу заслуговує на більше визнання за свій ґрунтовний підхід і актуальність.

Чому розвиток критичного мислення є основою для боротьби з фейками, й ані повна довіра до інформації, ані її повне заперечення не є ефективними підходами? Як захистити себе від інформаційних атак, підвищити свою інформаційну грамотність і навчитися відрізняти правду від вигадки? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Мариною Кафтан, медіатренеркою, розробницею програм з медіаграмотності для дітей і дорослих та авторкою книги «Історія брехні. Як ми обманюємося». А також про те, як емоції допомагають виявляти фейки, а реклама мікрокредитів може навчити медіаграмотності.

Опублікуйте наш нудний пресреліз і приїздіть на беззмістовну пресконференцію. Медіа проти пресслужби. Чому журналісти та пресслужби ніяк не можуть знайти спільну мову?

Авторка «Антоніни» Катерина Городнича пише, що питання пошуку спільної мови варто сприймати буквально: «Здавалося б, і журналісти, і працівники пресслужб — це частіше за все колишні однокурсники. Всіх однаково навчали писати тексти. А подекуди у пресслужбах працюють якраз колишні кореспонденти. Але в ту саму мить, як людина змінює прескарту на посвідчення, руйнується чергова Вавилонська башта і з'являються дві мови замість однієї: мова сторителінгу і мова канцеляризму. Тема протистояння незмінно випливає то там, то там у соцмережах». Цього разу редакторка дніпровського видання «Інформатор» Ольга Палій опублікувала скрини переписки з пресслужбою МОН. У фейсбуці вона отримала запрошення на пресконференцію, в якій не побачила для видання інфоприводу, — і почалося.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа».  Не залишаю вас на вихідні й без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.