Українські науковці розробили інноваційний штучний інтелект для вітчизняних розвідувальних дронів Spectator-М1
Українські науковці розробили інноваційний штучний інтелект для вітчизняних розвідувальних дронів Spectator-М1

Українські науковці розробили інноваційний штучний інтелект для вітчизняних розвідувальних дронів Spectator-М1

Українські вчені активно долучаються до розробки інтелектуальних систем керування для автономних розвідувальних безпілотників. Зокрема, Національна академія наук України (НАНУ) бере участь у створенні таких технологій для авіаційного комплексу Spectator, передає UkrInform.

Президент НАНУ Анатолій Загородній у коментарі медійникам зазначив, що новітні системи дозволяють безпілотникам автоматично визначати висоту польоту, знаходити об'єкти та функціонувати без перешкод від радіозавад, фактично інтегруючи елементи штучного інтелекту.

Розробники також подбали про безшумність роботи Spectator завдяки водневому паливному елементу, який перетворює хімічну енергію в електричну, роблячи апарат непомітним для ворога. Цей комплекс вже перебуває у виробництві, а його вдосконалена версія — Spectator-М1 — здатна підійматися на висоту до 3 600 метрів, літати зі швидкістю до 120 км/год і передавати закодоване відео на відстань до 150 км.

harakterystyky-spectator-m1.jpg.webp (39 KB)

У рамках підготовки кадрів для управління такими безпілотниками, НАНУ створила сертифіковані навчальні центри. На сьогодні вже підготовлено понад 3 700 операторів, які виконують завдання на фронті. Водночас Академія реалізує низку інших проєктів у сфері оборони, зокрема, розробляє матеріали для ракетних систем, технології для виготовлення боєприпасів та мобільні укриття для захисту військових від обстрілів.

Загородній підкреслив, що програма досліджень для обороноздатності була ініційована НАНУ ще у 2015 році й узгоджена з Міністерством оборони та Генеральним штабом. Результатом цієї роботи стало впровадження близько 30 мілітарних розробок, ще 50 — перебувають на стадії випробувань.

Безпілотний комплекс Spectator-М1, прийнятий на озброєння у 2019 році, підтверджує високий рівень української науки та її вагомий внесок у зміцнення обороноздатності країни. Він забезпечує виконання розвідувальних місій вдень і вночі, поєднуючи технологічну досконалість з реальними потребами Збройних сил України.

Джерело матеріала
loader
loader