НАЗК назвало топ-10 корупційних ризиків у МСЕК щодо встановлення інвалідності

Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило стан імплементації рекомендацій для мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Результати моніторингу показали, що більшість заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Десять головних корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності:

• корупційні домовленості на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК;
• посередництво посадової особи державного органу у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
• регіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;
• посередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
• пришвидшення підготовки лікарем направлення та необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підробки за умови отримання неправомірної вигоди;
• підготовку лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння у подальшому прийнятті рішення МСЕК;
• «комплексна» корупційна послуга – інвалідність «під ключ»;
• використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;
• оформлення МСЕК документів військовозобов’язаним щодо фіктивної інвалідності для сприяння незаконному перетину ними державного кордону;
• змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.

Актуалізоване дослідження сформовано на основі комплексного аналізу. Зокрема, НАЗК проаналізувало чинні нормативно-правові акти та ключові законопроєкти у сфері реформування МСЕК, міжнародний досвід, а також аналіз судових рішень, які ілюструють конкретні випадки вчинення корупційних правопорушень.

«Завершальним етапом дослідження стало проведення анонімних інтерв’ю з ключовими учасниками процесу – військовими, цивільними пацієнтами та представниками медичних закладів, які надали важливу інформацію для оцінки реального стану справ у системі МСЕК. Стратегічний аналіз корупційних ризиків МСЕК продемонстрував, що чинні процедури є занадто складними, непрозорими та мають багато недоліків, які сприяють корупції», – зазначає пресслужба відомства.

Національне агентство з питань запобігання корупції запропонувало визначити чіткий та прозорий механізм проведення такого оцінювання, зокрема:

• граничний строк проведення оцінювання, чіткі критерії визначення етапів проведення оцінки, підстави проведення повторного/позачергового оцінювання;
• чіткі вимоги до формування складу експертних команд (шляхом автоматичного формування команд із запровадженням єдиної автоматизованої системи), визначення їх кількісного та персонального складу,
• підстав та основних компонентів процедури прийняття ними рішень з оцінювання;
• поширення на членів експертних команд вимог та обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції» з метою запобігання прийняттю ними рішень в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
• ключових вимог щодо функціонування  інформаційно-комунікаційної  системи у сфері охорони  здоров’я та порядку доступу до розміщеної в ній інформації;
• вичерпного переліку функцій експертних команд.

Як відомо, загальнонаціональний скандал із МСЕКами розпочався з того, що 4 жовтня керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Тетяну Крупу та її сина – начальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі. Її відправили під варту на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави розміром в понад 500 млн грн.

Згодом уряд затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. Також Кабінет міністрів подав у Верховну Раду законопроєкт про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій.

Вже 20 листопада Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №12178 про ліквідацію медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). А 18 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон №11225 про удосконалення роботи медико-соціальних експертних комісій.

До слова, Міністерство охорони здоров’я перевірить майже 1,7 тис. посадовців на фіктивну інвалідність.