"Хто, в біса, цей хлопець?": як вибори у Румунії шокували Європу та до чого тут TikTok

Експерти проаналізували, як вплине на Україну ймовірне обрання проросійського Келіна Джорджеску президентом Румунії.

"Ми не можемо брати участь у війнах інших народів за їхні інтереси, якщо це шкодить нам самим" - це тільки одна з позицій головного "джокера" президентських виборів у Румунії Келіна Джорджеску. Такі заяви наближують його до інших популістів та противників активної допомоги Україні.

Попри те, що 8 грудня Румунію чекає 2 тур виборів й більшість експертів схильна до думки про позитивний результат для демократичних сил, сам прецедент, змусив задуматися над крихкістю демократії у ЄС.

Агроном, викладач університету й "обранець Бога" (як він сам стверджує, доволі агресивно просуваючи православʼя) неочікувано для аналітиків та ліберальних кіл набрав майже 23% голосів у першому турі.

Джорджеску зустрінеться з прихильною до України Еленою Ласконі у другому турі виборів.

ТСН.ua разом з експертами розібрався у феномені популярності радикального політика у TikTok й оцінив виклики для України та демократії у Європі.

"Нічне жахіття" з TikTok

Попри те, що на наступний ранок після голосування багато румунів гуглили, хто ж такий Келін Джорджеску, його результат може бути показовим у розрізі загальної поляризації у Європі.

"Ніхто цього не очікував. Так, показники у 5-6% – є типовими для невеликих радикальних груп, які існують у кожній країні. Але побачити, як він набирає майже 23%, обійшовши великі традиційні партії з потужними ресурсами, – це був шок. Чи навіть нічне жахіття", – пояснює колишній дипломат з Румунії Себастєн Славицеску.

За словами міжнародного експерта, несподівана популярність Джорджеску не має традиційних пояснень.

"Він не проводив фізичної кампанії, не був активним у Facebook й навіть заявив, що не витратив жодного євро на вибори. Звісно, це неправда, але зараз багато аналітиків досліджують цей кейс", – поділився він.

Президентська кампанія викликала обурення через використання TikTok для масової "цифрової пропаганди", зокрема через активне залучення інфлюенсерів, які непрямо підтримували Джорджеску, часто поширюючи суперечливі повідомлення. Це спровокувало реакцію Національної ради з аудіовізуальних медіа (CNA), яка звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування щодо політичної кампанії Джорджеску, маючи "підозри в маніпулюванні громадською думкою через неналежне використання платформи". З 8,9 мільйонами користувачів TikTok у Румунії охоплення радикала дійсно викликає питання.

Себастєн Славицеску висловив сподівання, що нинішня ситуація стане уроком для Румунії.

"Я сподіваюся, що це лише епізод, який ми маємо врахувати, виправити і винести з нього уроки. Але це дуже тривожно: 2,1 мільйона румунів проголосували за цю людину", – емоційно поділився він.

Чи допомагав кандидату Кремль?

Попри відсутність масової підтримки проросійських ідей, у Румунії спостерігається інший виклик – поширення наративів, що збігаються з російськими інтересами, але не є відверто русофільськими, пояснює Сергій Герасимчук, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Центру "Українська призма".

"Скажімо, претензії до Вашингтону та Брюсселю, антиваксерська риторика, маніпуляція питанням «традиційних цінностей». Тут є помітні для медіа фігури. Це й згаданий вже Джеорджеску, і Джордж Сіміон з партії AUR, і Діана Шошоаке (лідерка SOS Romania, невеликої євроскептичної партії - ред.). Вони активно експлуатують це у своїх кампаніях, орієнтуючись на електорат з сільської місцевості, невеликих містечок, з невисоким рівнем освіти", – додає експерт. 

Як каже Славицеску, зважаючи на контекст регіону – ситуацію в Грузії, Молдові та Україні, Румунія також могла стати ціллю російських дезінформаційних кампаній.

"Його меседжі повністю збігаються з кремлівською пропагандою: анти-ЄС, анти-НАТО, анти-Україна, анти-західне партнерство. Він за Росію. І це очевидно", – впевнений він.

Чому руйнівні ідеї такі привабливі? 

Колишній дипломат навів приклад розмови із виборцем зі свого рідного регіону, який потрапив під «чари» Джорджеску.

"Коли я подзвонив у рідне містечко, то це виборець сказав: «Це привабливий чоловік. Професор. Добре вдягається, має впевнений тон«. Тобто вигляд і манера спілкування мали більше значення, ніж зміст його заяв", – здивовано каже Славицеску. 

Ремус Іоан Стефуреак, політолог і директор INSCOP Research, оприлюднив у Facebook профіль виборців Джорджеску, взятий з опитування, проведеного у день президентських виборів. За нього проголосували 31% молодих людей віком 18-24 років, але цікаво, що лише 13% людей з вищою освітою обрали цього кандидата.

Одним із ключових факторів успіху радикала стала глибока криза традиційних партій і розчарування суспільства у рівні життя, вважають аналітики. 

Цей тренд не новий для ЄС, де радикальні думки часто знаходять більшу підтримку, ніж ліберальна повістка, але теж не можна не враховувати злий жарт, що зіграли алгоритми.

Прагматизм й доля України 

Як зазначає Сергій Герасимчук, проросійські наративи в румунських медіа залишаються маргінальними через історично вкорінену русофобію серед населення.

"Більшість ознак вказує на те, що основні політичні сили Румунії зацікавлені у підтримці України. Тут є й емоційна складова - надто нагадала Революція Гідності події в Тімішоарі і повалення режиму Чаушеску. Але є й суто прагматичний інтерес. Бухарест зацікавлений у тому, щоб бути хабом у активному відновленні України ти долучатися до цього процесу. Румунія може не просто допомогти, а ще й заробити на цьому, удосконалити власну інфраструктуру, розбудувати порти тощо", – впевнений він. 

Але не слід й забувати про намагання Бухаресту стежити за подіями у  Вашингтоні й розбудовувати трансатлантичні звʼязки.

"Тобто, якщо США радикально змінять свої позиції – Бухарест може бути чутливим до цих змін. Одним словом, Румунія навряд чи буде лідером у підтримці Києва, але на неї можна розраховувати як на ефективного учасника проукраїнських коаліцій", – наголосив Герасимчук.

Себастєн Славицеску своєю чергою нагадав, що роль президента в Румунії більшою мірою символічна, але саме він формує зовнішню політику країни.

"Якщо Ласконі переможе, це дасть імпульс стабільності, а праворадикали не отримають більшості в парламенті", – впевнений міжнародник.

На його думку, майбутній уряд найімовірніше очолять соціал-демократи або коаліція з лібералами. Величезні партійні машини традиційних сил здатні забезпечити їм успіх. Звісно. якщо з емоційної площини виборчі настрої перейдуть у прагматичну.

Матеріал підготовлено за участі CFI, Французької агенції з розвитку медіа, в межах проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.

Авторка: Ольга Консевич