Річне утримання одного народного депутата обійдеться бюджету на 650 тисяч гривень дорожче, ніж у 2024 році. Соціальні виплати українцям при цьому заморожені, а про підвищення зарплат українським військовим ходять лише розмови. Фокус розбирався, чи варто витрачати мільйони на чиновників.
Утримання депутатів в Україні у 2025 році обійдеться бюджету дорожче. Кошторис витрат Верховної Ради передбачає 2,28 млн гривень на діяльність одного депутата — на 650 тисяч гривень більше, ніж було у 2024 році.
Виходить, що місячна робота нардепа коштує 190 тисяч гривень. З річної суми витрат на діяльність депутатів 90 тисяч гривень підуть на компенсацію вартості проїзду Україною, ще близько 240 тисяч гривень витратять на компенсацію вартості оренди житла або готельного номера. Фонд для оплати праці помічників-консультантів становитиме близько 1,6 млн гривень. За законодавством кожен депутат може найняти за трудовим договором до чотирьох помічників.
Окремо 1,36 млрд гривень витратять на обслуговування, організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради парламенту. На висвітлення роботи парламенту через засоби телебачення і радіомовлення та фінансову підтримку газети "Голос України" піде ще 78,29 млн гривень.
Важливо розуміти, що 190 тисяч гривень — це не чистий дохід нардепа, зауважує в розмові з Фокусом народний депутат від "Європейської солідарності", член Комітету Ради з питань бюджету Олексій Гончаренко.
"Загальна цифра витрат 2,28 млн гривень на рік не йде в кишеню одному депутату. Кошти призначені на зарплати їхніх помічників та інші витрати по діяльності. Чиста депутатська зарплата — близько 50 000 гривень. Голови комітетів, їхні заступники отримують трохи більше", — пояснює політик.
Працівники Рахункової палати отримують до 400 000 гривень на місяць, тому в депутатів ще не найбільші офіційні доходи, продовжив Гончаренко.
Зауважимо, що Верховна Рада 30 жовтня 2024 року ухвалила в цілому законопроєкт про реформу Рахункової палати, що дає змогу збільшити втричі зарплати її членам. Документ — євроінтеграційний, його вимушено ухвалили для отримання кредиту від МВФ і США в розмірі понад 2 млрд доларів.
Витрати воєнного часу: навіщо витрачати мільйони на утримання влади?
Примітно, що проект бюджету на наступний рік не передбачає підвищення соціальних виплат і збільшення зарплат українським військовим. Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк говорила, що гроші для військових можна було знайти, перерозподіливши їх з інших програм. Ліквідація "дорожнього фонду" на 43 млрд гривень — один із прикладів джерел коштів.
Інша стаття — скасування зарплат суддів ліквідованих судів. Десятки мільйонів гривень йдуть непрацюючим людям. На думку Олексія Гончаренка, цілком очевидно, що на четвертий рік повномасштабної війни не варто підвищувати видатки на чиновницький апарат, включно з народними депутатами.
Гончаренко нагадав, що подавав на розгляд Ради законопроєкт про зниження зарплат народних депутатів до середнього рівня по країні на рівні 15 тисяч гривень.
"Не коректно те, що підвищення зарплат військовим ЗСУ не заклали в бюджет на 2025 рік. Заморожені соцвиплати, але при цьому Податкова, БЕБ і прокуратура знову пішли на підвищення. На Офіс Генпрокурора, звісно, будуть менші видатки, ніж спочатку обговорювалося. Але все одно діяльність відомства обійдеться дорожче, відповідно, зарплати прокурорам збільшать", — говорить він.
Не всі експерти згодні з тезою про економію на держсекторі в умовах війни. Голова Центру "Ейдос", політолог Віктор Таран упевнений у необхідності підвищення зарплат депутатам, як і чиновникам місцевих і центральних органів влади, утричі. Дешеві управлінці, за його словами, дорого обходяться державі. Наслідком економії на зарплатах будуть погані управлінські рішення і відсутність фахівців.
"Зарплати депутатів і чиновників у країнах Європи та США вдвічі-втричі більші, ніж середня по країні. У разі зменшення зарплат представникам влади доведеться шукати нелегальні джерела доходів. Доходи представників влади мають бути підзвітні та прозорі, з одночасним покаранням за зловживання", — зауважує політолог у бесіді з Фокусом.
Управлінці в бізнесі заробляють у рази більше і навряд чи погодяться працювати за 20 000 гривень на державу. Що стосується додаткових витрат на поїздки депутатів на відрядження, винаймання квартир і проїзду в громадському транспорті, все це є і в європейських країнах, зауважує він у бесіді з Фокусом.
Аналіз даних Мінфіну про чисельність працівників близько 50 центральних органів влади та їхні середні зарплати у 2024 році видання "Економічної правди" показав, що низькі зарплати українських чиновників — це міф. За липень середня зарплата співробітників центральних органів влади перевищила 50 тисяч гривень, що у 2,5 раза вище за офіційну середню в Україні.
На рівні фахівців середня зарплата за півроку зросла до 40 тисяч гривень. Лідирує за величиною зарплат Мінекономіки: з урахуванням керівного складу середній показник склав 103 тисячі гривень. Рівень окладу фахівців Мін'юсту, Мінфіну та Мінцифри перевищив 50 тисяч гривень. Висновок з аналізу такий: чиновницький сектор, як і бізнес, все ж відчуває дефіцит кадрів.
Президент України Володимир Зеленський на зустрічі зі студентами 17 листопада акцентував увагу на тому, що велика війна посилила кадрову проблему в державних інституціях. Глава держави вважає, що кадровий голод у держінституціях розв'язують максимальним відкриттям сектора і підвищенням у ньому заробітних плат.
Нагадаємо, Верховна Рада 31 жовтня в першому читанні ухвалила бюджет на 2025 рік. Документ передбачає, що мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 000 гривень.
Фокус раніше писав про зниження зарплат в Україні 2025 року на розмір військового збору. Верховна Рада ухвалила закон про підвищення податків, що передбачає збільшення збору з 1,5% до 5%.