Це не жарт: автором статті з фізики став сіамський кіт, про що це дослідження

1975 року в журналі Physical Review Letters було опубліковано статтю, співавтором якої був кіт. Так, справжнісінький кіт. І це не жарт. Так сталося через правила розміщення публікацій у науковому журналі, а також тому, що американський фізик не захотів переписувати свою статтю, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Як кіт став автором статті з фізики?

Фізик Джек Хетерінгтон із Мічиганського університету 1975 року написав статтю про незвичайну поведінку ізотопу гелій-3. Він збирався опублікувати свою наукову роботу в журналі Physical Review Letters. Але колега вченого, який прочитав статтю, помітив, що в тексті автор використовує слово "ми" замість слова "я". Деякі наукові журнали приймали статті, написані одним автором, де той використовує в міркуваннях слово "ми", але не Physical Review Letters.

Перед Гетерінгтоном постав складний вибір: або додати ще одного автора, або ж опублікувати статтю в іншому науковому журналі, або ж змінити текст. Але фізик вирішив не переписувати текст, а також не захотів вказати ім'я іншого вченого як співавтора, адже це була його особиста наукова робота. Тому Гетерінгтон вирішив зробити співавтором статті свого сіамського кота на прізвисько Честер.

З огляду на той факт, що багато колег фізика знали про те, що у нього є кіт, Хетерінгтон знайшов цікавий вихід із ситуації. Фізики придумав для свого кота псевдонім Ф.Д.Ч. Віллард. Віллардом завили батька кота Честера, а літери Ф і Д — це початкові літери латинської назви домашньої кішки (Felis domesticus), а Ч — це перша буква імені Честер. Таким чином статтю про дивну поведінку ізотопу гелій-3 було опубліковано із зазначенням двох авторів.

Цей обман могли б і не помітити, але стаття з фізики стала дуже відомою і цитованою. Іноді вчені, щоб обговорити статтю Гетерінгтона, телефонували йому, але, коли того не виявлялося на місці, просили покликати Ф. Д. Ч. Вілларда. Через це виникла плутанина, адже такого вченого не існувало. Через кілька років американський фізик зізнався, що співавтором статті було вказано його домашнього кота.

Найцікавіше, що Гетерінгтон зробив свого кота співавтором ще кількох статей, а 1980 року у французькому науково-популярному журналі з'явилася стаття, де Ф. Д. Ч. Віллард був вказаний як єдиний автор. Д. Ч. Віллард був вказаний, як єдиний автор. Що стосується кота Честера, то він прожив 14 років і помер 1982 року. Спільну статтю фізика і його кота було процитовано щонайменше 100 разів, що робить її однією з найцінніших праць Гетерінгтона.

У 2014 році журнал Physical Review Letters ухвалив рішення, що всі статті, авторами або співавторами яких є коти і кішки, відтепер перебуватимуть у відкритому доступі.

Про що стаття з фізики, співавтором якої став кіт?

Як уже було сказано вище, стаття Хетерінгтона була присвячена дивній поведінці ізотопу гелій-3. Ізотопами називають різні версії одного й того самого хімічного елемента, який мають різну кількість протонів і нейтронів у ядрі атома.

Гелій-3 є газом при майже кімнатній температурі, але якщо його охолодити до температури близької до абсолютного нуля (мінус 273,15 градуса Цельсія), то ізотоп гелію кидає виклик законам фізики, адже стає надтекучою рідиною.

Фізик змоделював поведінку ізотопу, коли замість трильйонів атомів гелію-3 було всього два-чотири, і зміг пояснити деякі спостереження. У статті було розглянуто ситуації, коли гелій-3 ставав твердим за температури, близької до абсолютного нуля, і за помірно вищих температур.

Гетерінгтон виявив, що в сценарії з чотирма атомами поведінка гелію-3 в одній його формі відповідає спостереженням, в іншій — ні. Також учений з'ясував, що за наявності слабкого магнітного поля, а також нульового магнітного поля гелій-3 може відчувати дуже швидке зростання ентропії. При цьому ізотоп не змінює сові стан із твердого в рідкий або з рідкого в газоподібний, що є ще однією незвичайною характеристикою ізотопу гелію.

Як уже писав Фокус, вчені розповіли, скільки галактик обертається навколо Чумацького Шляху. Кількість відомих галактик, які є супутниками нашої галактики, зростає в міру того, як з'являються нові потужні телескопи.

Також Фокус писав про те, що 188-річна таємниця королівської кобри, отрута якої за 15 хвилин вбиває людину, нарешті розкрита. Вчені з'ясували, що насправді існує не один, а чотири види найдовшої отруйної змії у світі.