Результат президентських виборів у США матиме значення не тільки для Сполучених Штатів, а й для всього світу. І особливо для України та її сусідів.
Уся планета спостерігає за Сполученими Штатами Америки, де 5 листопада американці йдуть на виборчі дільниці, щоб обрати свого нового президента. Дуель розгорнеться між республіканцем Дональдом Трампом і демократкою Камалою Гарріс. І якщо з Гарріс зрозуміло, що вона продовжуватиме політику Джо Байдена, то ймовірну перемогу Трампа оцінюють, як не найкращий результат для Європи, де триває війна в Україні. Експерти сходяться на думці, що результат виборів у Сполучених Штатах Америки вплине не тільки на цю країну, а й матиме глобальний відгук. Про це пише Adevarul.
Журналісти румунського видання зв'язалися з професором Принстонського університету Грігоре Поп-Елечешем, який, як експерт у геополітиці, припустив, чого варто чекати Європі від Румунії до України, якщо Трамп переможе на виборах.
"Ми пам'ятаємо, що він кілька разів критикував НАТО і говорив, що готовий укласти мир із Путіним протягом 24 годин. З цієї точки зору вплив відчують усі країни НАТО", — вважає професор.
В Україні чимало тих, хто вважає, що перемога Трампа принесе переваги. Є надія, що Дональд Трамп попросить Росію та Україну сісти за стіл переговорів, а коли Володимир Путін відмовиться укласти мир, Трамп вирішить повністю підтримати Україну, зокрема зброєю дальньої дії.
Але немає впевненості, що Дональд Трамп вчинить саме так і буде послідовним. До того ж швидкий мир невигідний українцям зараз, коли ситуація на фронті розгортається не найкращим чином. Але вигідний Росії. До того ж ситуація в США залежить від того, що відбуватиметься в Конгресі США, у Палаті представників. Тому що Дональд Трамп може перемогти, а республіканці можуть там програти.
Що стосується штабу Трампа, професор налаштований скептично. Дональд Трамп приїде в Білий дім у супроводі команди радників, які в умовах, що склалися, не мають на нього великого впливу.
"Трамп оточив себе великою кількістю "згодних", людей, які не наважуються або не хочуть говорити йому, коли він надто гостро реагує. Однак, на відміну від Росії чи Китаю, у Сполучених Штатах Америки є й інші інституції, які можуть тримати його під контролем. І тоді, з цього погляду, в армії могли б з'явитися якісь важливі генерали, які б точно сказали, якими є інтереси країни, і таким чином продовжили б американську підтримку України. Однак у перспективі для Європи, Румунії та України буде краще, якщо переможе Камала Гарріс. Було б набагато більше передбачуваності, а демократи завжди були за Україну, на боці України", — додає румунський професор.
Але є й гірший сценарій: якщо Росія окупує частину України. І продовжить свою диверсійну діяльність у Молдові. З того моменту, як Росія досягне своєї мети в Україні, у Путіна, очевидно, виникне спокуса окупувати й інші території.
"Я не думаю, що є якась гарантія, що росіяни зупиняться на цьому етапі, щойно вони досягнуть оголошених Путіним цілей. Звичайно, можливо, у короткостроковій перспективі він зупиниться, поки йому не вдасться трохи реорганізувати свою армію і оговтатися від цієї війни, але вся логіка путінського режиму — це конфронтація із Заходом. І з цього погляду, коли Захід віддасть Путіну Україну, він зробить висновок про те, що, Захід слабкий і ним можна маніпулювати", — підкреслює Григоре Поп-Елечеш.
Він не вважає, що Росія почне повномасштабне вторгнення в Європу. Натомість росіяни продовжать уже розпочату гібридну війну з НАТО, навіть якщо вони уникнуть прямої конфронтації та війни із застосуванням звичайних озброєнь.
"Можливість наступу Росії на всю Європу, як кажуть деякі, здається мені дещо перебільшеною. З іншого боку, особливо для країн Балтії, небезпека може бути цілком реальною. Навіть якщо Росія справді серйозно ослабне після цього конфлікту з Україною, росіянам буде дуже легко дестабілізувати ситуацію і створити проблеми в Естонії або в Латвії, у країнах Балтії загалом, а можливо, навіть у Польщі. А росіяни вважають країни Балтії частиною колишнього Радянського Союзу, частиною свого світу, тому я не думаю, що вони готові від них відмовитися. І їм навіть не обов'язково нападати на них військовим шляхом, вони легко дестабілізують їх за допомогою гібридної війни", — вважає Елечеш.
Погана новина полягає в тому, що Захід недостатньо готовий протистояти цій гібридній війні й утримати Росію від продовження агресивної політики щодо сусідів, які не входять до НАТО, таких як Республіка Молдова і навіть Грузія. "Молдова і Грузія не захищені НАТО, вони не входять до альянсу, і тоді вони стали б легкою здобиччю для росіян. Захід не готовий втрутитися, щоб захистити їх", — підсумовує професор.
Нагадаємо, є й інша думка. Деякі експерти вважають, що повернення Дональда Трампа в Білий дім навпаки стане каталізатором важливих змін у Європейському Союзі.