Три спадкоємці Чарльза Менсона борються за спадок у мільйон доларів

У США триває боротьба за спадок Чарльза Менсона, убивці та глави секти, який помер 2017 року. Троє спадкоємців претендують на майно серійного вбивці та права на його музику вже сім років. Та суддя в Лос-Анджелесі вкотре відклав розгляд справи. Про це пише Daily Mail.

Джейсон Фрімен, 48 років, колишній боєць змішаних єдиноборств із Брейдентона, Флорида, стверджує, що він онук Менсона . Ріелтор із Лос-Анджелеса Деніел Аргуельєс, 64 роки, наполягає, що він син Менсона. У 57-річного колекціонера пам'ятних речей Майкла Ченнелса є заповіт Менсона, у якому він стверджує, що залишає все йому і позбавляє спадщини своїх дітей та інших родичів.

На слуханні в середу суддя Верховного суду Лос-Анджелеса Рубен Гарсія задовольнив клопотання Аргуельєса про "поділ" його частини справи, що означає, що він отримає окремий міні-судовий розгляд, під час якого суд визначить, чи є він насправді спадкоємцем Менсона, перш ніж він виступить проти Фрімена і Ченнелса в основному судовому розгляді. Наступний суд відбудеться 21 лютого.

Ймовірний заповіт, який і Фрімен, і Аргуельєс називають підробленим, надрукований на машинці, за винятком рукописної нотатки наприкінці, що містить слова: "Я не в кращому місці, щоб спочивати з миром". Також у документі, який нібито підписаний Менсоном, ідеться: "Я позбавив спадщини як відомих синів, так і всіх невідомих дітей у сьогоденні та майбутньому". Ченнелс із Ньюхолла, штат Каліфорнія, каже, що потоваришував і листувався з Чарльзом Менсоном у 90-х роках.

За його словами, після відвідин Менсона у в'язниці Коркоран, штат Каліфорнія, 2002 року найненависніший убивця Америки написав заповіт, у якому залишив йому все своє майно, включно з правами на його музику, мистецтво і твори.

Фрімен розкритикував заяву Ченнелса, заявивши, що "заповіт" було отримано як "прямий результат неправомірного впливу Ченнелса на Менсона, він не є і ніколи не був заповітом Менсона".

Два роки тому боротьба за успадкування майна Менсона зводилася до "перегонів лише двох коней", і Фрімен виглядав фаворитом, випереджаючи Ченнелса.

Але в серпні 2022 року, напередодні судового засідання, в якому Фрімен був упевнений у своїй перемозі, Аргуельєс втрутився у справу, в останню мить подавши юридичні документи, в яких стверджувалося, що він є "біологічним сином" масового вбивці, завдяки випадковому зв'язку його матері з Менсоном 1959 року.

У 2022 році суддя Гарсія постановив, що він упевнився в тому, що Фрімен є сином Чарльза Менсона-молодшого, ґрунтуючись на постанові суду Огайо від 1986 року про те, що Менсон-молодший був зобов'язаний виплачувати аліменти матері Фрімена.

Деякі з речей Менсона, як-от його гітари, одяг та інші особисті тюремні речі, які наразі зберігаються в коробках на складі, можуть бути продані за тисячі, а можливо, і більші суми, колекціонерам, яким подобається володіти чимось, що колись належало настільки відомому вбивці.

Однак суддя заявив, що йому, як і раніше, потрібні докази того, що Менсон-молодший, який покінчив життя самогубством 1993 року, насправді був нащадком Менсона-старшого, лідера культу, який убив акторку Шерон Тейт на восьмому місяці вагітності та ще шістьох людей у жорстокій і кривавій різанині в Лос-Анджелесі 1969 року.

Адвокати, які підтримали заяву Фрімена, пізніше пред'явили те, що просив суддя, — свідоцтво про народження Менсона-молодшого, яке, за їхніми словами, доводить, що його дідом був сумнозвісний злочинець.

У свідоцтві про народження зазначено, що Менсон-молодший народився 10 квітня 1956 року в Лос-Анджелесі в сім'ї Менсона-старшого, якому тоді був 21 рік, і 18-річної Розалі Джин Вілліс.

Чарльз Менсон помер природною смертю 19 листопада 2017 року в державній в'язниці Коркоран, де він провів 47 років у камері смертників. Його тіло було кремовано, а прах був розвіяний уздовж русла струмка в довколишньому лісі.

За ґратами все ще залишаються деякі члени його секти "Сім'я". Однак торік на свободу вийшла Леслі Ван Гаутен, яка відсиділа 53 роки. Ван Гаутен відбувала довічне ув'язнення за допомогу послідовникам Чарльза Менсона у вбивстві 1969 року Лено Ла-Бьянкі, бакалійника з Лос-Анджелеса, і його дружини Розмарі.