Через джунглі Еквадору та Колумбії: як китайські емігранти потрапляють до США

Китайці емігрують до США в пошуках економічних можливостей, або розчарувавшись у правлінні Сі Цзіньпіна. І їхній шлях на нову батьківщину пролягає через країни Південної Америки. Маршрут джунглями між Колумбією і Панамою настільки популярний, що навіть отримав китайську назву "zouxian", або "той, хто йде по межі". Журналісти вивчили шляхи, якими китайські мігранти потрапляють до США, пише The Economist.

За останні два роки китайські мігранти стали найбільш швидкозростаючою групою, що перетинає південний кордон США. Понад 37 000 із них було виявлено прикордонним патрулем США у 2023 році, порівняно з 3 813 у 2022 році та 689 у 2021 році. Ще 21 000 прибули за перші вісім місяців 2024 року. Вони залишаються лише малою частиною 2 млн мігрантів, які намагалися перетнути кордон у 2023 році. Але оскільки Америка і Китай перебувають в економічній, ідеологічній та геостратегічній конкуренції, китайські мігранти стали політичним громовідводом.

Якщо послухати Дональда Трампа, то новачки з Китаю — це переважно чоловіки призовного віку. "Вони намагаються створити маленьку армію в нашій країні?" — запитав він. Інші політики-республіканці називають китайських мігрантів потенційними шпигунами. Камала Гарріс і демократи не так панікують, але також непокояться щодо дірок у кордоні. У розпал президентської кампанії, де імміграція є головною проблемою, а Китай — зручним лиходієм, було докладено надто мало зусиль, щоб зрозуміти, що рухає цим переміщенням людей і що воно говорить про кожну країну.

Репортери провели три місяці, висвітлюючи події в Колумбії, Мексиці та Сполучених Штатах. Вони опитали десятки мігрантів, а також контрабандистів, прикордонників та експертів. Кілька людей дозволили їм відстежити їхній шлях. Ці подорожі також проливають світло на Китай, де задушливе правління Сі та економічна криза, що посилюється, відштовхують людей.

Китайські мігранти прокладають маршрут через Еквадор

Для багатьох китайських мігрантів першою зупинкою в Америці стає Еквадор, який донедавна пропонував їм безвізовий в'їзд. Але вони швидко переїжджають до Колумбії. Там журналісти зустріли жінку на прізвище Хуан, яка виїхала з маленького села, де виростила двох дітей і розлучилася з чоловіком через його залежність від азартних ігор.

Вона приїхала в Некоклі, приморське місто на краю Карибського моря, і збиралася вирушити в підступні джунглі Дар'єнської затоки між Колумбією і Панамою. Її молодші сестри приїхали разом із нею. Жодна з них раніше не була за межами Китаю. Вони мало знали про майбутні небезпеки, але мріяли дістатися до США. "Живеш тільки один раз, вірно?... Або ти досить хоробрий, щоб піти і боротися за це, або ти просто дотримуєшся свого шляху, приймаєш свій статус і не висовуєшся", — сказала Хуан.

Багато хто з мігрантів, які зупинилися в Некоклі, були мотивовані економічною кризою в Китаї.

Колись прості китайці вважали, що за умови достатньої наполегливої праці вони зможуть досягти успіху. Але, згідно з новим дослідженням, тепер вони вважають, що хороші зв'язки і багатство є ключами до успіху. "У Китаї для людей з низьким доходом, для звичайних робітників, таких як ми, просто немає виходу", — сказала Хуан.

Сі Цзіньпін і Комуністична партія посилили контроль над суспільством, посиливши цензуру і придушуючи критиків. Деякі з мігрантів у Некоклі, відчайдушно намагалися уникнути цього гноблення. А Ган і А Чжень, пара у віці 40 років з південного Китаю, привезли в місто свого 12-річного сина і 10-річну дочку. Їм набридло жити в "інформаційному коконі", і вони хотіли, щоб їхні діти мали більше свободи.

Схожі думки рухають Семом Лу, 36-річним жителем Уханя, який розповів, що йому погрожувала поліція в Китаї після того, як він розкритикував дії уряду щодо боротьби з COVID-19 у 2020 році. Лу підхопив вірус на ранній стадії, коли влада заперечувала його серйозність, потім заразив свою бабусю, яка померла. Стоячи на поромній станції в Некоклі, де мігранти упаковували свої речі в сміттєві мішки перед посадкою на човни, Лу сказав, що продав свою квартиру, щоб оплатити поїздку. Уряд Китаю більше не дозволяє своїм громадянам говорити — він сказав, що краще помре дорогою до Америки, ніж продовжить жити так.

Шлях мігрантів через Дар'єнську прогалину

Смерть — реальний ризик у Дар'єнському пробілі, одній із найнебезпечніших ділянок дикої природи у світі. Мігранти платять контрабандистам, керованим Gulf Clan, наркокартелем, за прохід через частину джунглів. На них чекають круті гори, бурхливі річки і потенційні викрадення, грабежі та зґвалтування з боку озброєних бандитів. За даними ООН, з 2022 року в цій прогалині загинуло або зникло безвісти понад 300 мігрантів. Гуманітарна група "Лікарі без кордонів" надала там допомогу майже 700 жертвам сексуального насильства, багато з яких були дітьми, у 2023 році.

Незважаючи на небезпеки, за даними влади Панами, 2023 року Дар'єнську прогалину перетнули понад півмільйона мігрантів, що вдвічі більше, ніж 2022 року. Ще 238 185 осіб перетнули його цього року. Китайські мігранти є четвертою за величиною групою, що здійснює цей перехід (після мігрантів із Венесуели, Колумбії та Еквадору). Їхня кількість зросла з 2000 у 2022 році до понад 25 000 у 2023 році.

Китайським мігрантам легше, ніж іншим, бо вони можуть дозволити собі "VIP-пакети", які скорочують час перебування в джунглях. У Некоклі мігранти і контрабандисти описали три варіанти: пакет за 300 доларів, коли мігрант долає весь шлях пішки за тиждень; пакет за 700 доларів, що включає два дні пішки і два дні на човні; і поїздка на конях за 1500 доларів, що має зайняти всього один день. Контрабандисти фотографують мігрантів на різних станціях і викладають світлини у WeChat, щоб довести, що вони благополучно доставлені. Більшість китайських мігрантів, з якими говорили журналісти, вибрали пакет за 700 доларів. Вийшовши з джунглів, вони сіли на автобуси через Панаму, Коста-Ріку, Нікарагуа, Гондурас і Гватемалу, аж до Мексики.

Викрадення в Мексиці

Незважаючи на небезпеки Дар'єнського коридору, багато китайських мігрантів заявили, що найважча частина їхньої подорожі була в Мексиці. Під тиском Сполучених Штатів, які вимагають скоротити кількість мігрантів на своєму кордоні, Мексика впровадила нову політику, коли мігрантів висаджують за сотні кілометрів від кордону зі США.

Мігранти, які застрягли в Мексиці, стають мішенню для контрабандистів та організованої злочинності. Мігранти з Венесуели та Афганістану розповіли, як політика мексиканського уряду призвела до зростання цін, що стягуються контрабандистами. Одна жінка сказала, що платить 300 песо за кожні 15 хвилин у машині контрабандиста — еквівалент 1 долара за хвилину.

Фінальний ривок у США

Китайські мігранти, які дісталися північного кордону Мексики, повинні подолати стіну на кордоні зі США. Деякі перелазять через неї за допомогою сходів контрабандистів. Інші знаходять місця, де стіна перетворюється на паркан, і просто проробляють у ній дірку. У складніших районах стіна стає не більше ніж дротом, під яким можна пройти або обійти її. Зазвичай це робиться вночі. Коли сходить сонце, успішні мігранти йдуть піском у напрямку Джакумба Хот Спрінгс, міста з населенням менш ніж 1000 осіб у південній Каліфорнії. Коли журналісти були там у липні, щодня через нього проходили десятки китайських мігрантів.

Потрапивши до Сполучених Штатів, мігранти шукають Прикордонний патруль, щоб здатися і подати заяву на надання притулку. Потім їх відправляють на розгляд у центр утримання під вартою. Закон про надання притулку в Америці дозволяє будь-якій людині, яка фізично перебуває в країні, подати заяву на захист, якщо їй загрожує переслідування. Першим кроком часто є перевірка на "обґрунтований страх", яка покликана оцінити, чи бояться вони повертатися до своїх рідних країн. Мігрантів, які не пройшли перевірку, вносять до списку депортованих і утримують під вартою до шести місяців. Але багатьох потім відпускають, поки уряд не переконає Китай прийняти їх назад, чого він не хотів робити до недавнього часу.

За даними Міністерства юстиції, китайським заявникам надавали притулок у 55% випадків за 12 місяців до жовтня 2023 року. Але вважається, що у міністерства накопичилося понад мільйон нерозглянутих справ, зокрема понад 32 000 справ за участю китайських мігрантів. У середньому прохачі притулку чекають слухань понад три з половиною роки. Тим часом вони можуть залишатися в Сполучених Штатах. Через шість місяців вони можуть отримати дозвіл на роботу.

З усіх мігрантів, яких репортери The Economist зустріли дорогою, лише небагатьом вдалося дістатися до Сполучених Штатів. Три сестри Хуан підтримували зв'язок з червня до середини липня, коли вони сказали, що прямують до Тіхуани. Потім вони перестали відповідати. Лу, молодий чоловік з Уханя, перетнув кордон США і Мексики, і був затриманий у США. Ще один, Ван, зараз живе в будинку з п'ятьма іншими дисидентами, всі з яких перетнули Дар'єнську прогалину торік, і в них заплановані слухання щодо надання притулку на 2025 або 2026 рік.

"Дорогою до Америки багато китайських мігрантів говорили про нереалізовані амбіції. Вони відмовилися від китайської мрії. Тепер вони хотіли побачити, що може запропонувати Америка", — резюмує журналіст.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про втікачів з Північної Кореї, які намагалися втекти до Китаю, але їх спіймали та ув'язнили в концтаборі, де їх утримують у жахливих умовах.