Глобальне потепління, що настає в кожному куточку Землі, змушує вчених вигадувати дедалі божевільніші ідеї для боротьби з ним. Цього разу вони вирішили задіяти метод, який удвічі перевищує поточний світовий ВВП.
Дослідники останнім часом вивчають все більш інноваційні способи боротьби зі зміною клімату, і одна з особливо сміливих ідей полягає у використанні алмазного пилу для охолодження планети. Ця концепція передбачає щорічне викидання в атмосферу п'яти мільйонів тонн алмазних частинок з метою зниження глобальної температури на 1,6°C, що значно вплине на хід боротьби з потеплінням, пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Ідея подібного розпилення сягає корінням у геоінженерію, а саме в техніку, відому як ін'єкція стратосферного аерозолю (SAI), яка традиційно використовує частинки сірки для відхилення сонячного світла. Однак сірка може становити значні ризики для планети, включно з ненавмисним потеплінням стратосфери. Тому дослідники звернули увагу на альтернативи.
У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, вчені протестували різні матеріали, включно з алюмінієм, кальцитом, карбідом кремнію, анатазом, рутилом і алмазом, щоб визначити, наскільки добре вони відбивають сонячне світло і не злипаються один з одним (що призводить до затримки тепла). Вони виявили, що алмаз перевершив діоксид сірки в моделюванні, опинившись найкращим матеріалом для відбиття сонячного випромінювання протягом 45 років. У моделі команди також враховувалися такі фактори, як тривалість перебування частинок в атмосфері та ймовірність їхнього зчеплення, що має вирішальне значення для визначення ефективності охолодження матеріалу.
Незважаючи на перспективність, основною проблемою використання алмазного пилу є його приголомшлива вартість. Згідно з дослідженням, для досягнення зниження температури на 1,6°C знадобиться близько п'яти мільйонів тонн алмазних частинок на рік, що обійдеться приблизно в 200 трильйонів доларів до кінця століття. Це більш ніж удвічі перевищує поточний сукупний світовий ВВП, який у 2023 році становив 105,44 трильйона доларів, що робить фінансову реалізованість проєкту серйозною перешкодою. Ще одна проблема полягає в тому, чи можна ввести в атмосферу тверді частинки, такі як алмази, не спричинивши їхньої коагуляції, що зменшило б їхній охолоджувальний ефект.
Діоксид сірки був єдиною нетвердою речовиною, випробуваною в моделі, і деякі експерти, наприклад Дуглас Макмартін із Корнельського університету, як і раніше, скептично ставляться до практичності впровадження твердих частинок. Макмартін вважає, що, незважаючи на інноваційний потенціал інших матеріалів, сірка може залишатися найбільш життєздатним варіантом для ін'єкції стратосферного аерозолю в найближчому майбутньому.
Хоча підхід з алмазним пилом залишається теоретичним і фінансово непомірним, він підкреслює, наскільки далеко йдуть вчені в умовах прискореної зміни клімату. Алмази — це не просто дорогоцінне каміння, а й чудові розсіювачі світла, тому їх і розглядають у цьому дослідженні. Однак масштаби і вартість їхнього використання для боротьби з глобальним потеплінням лише демонструють величезну складність подібних геоінженерних рішень.
Раніше Фокус писав про теплову карту, що показує країни, які стануть непридатними для життя. Якщо глобальна температура Землі підвищиться лише на 1,5°C, мільярди людей опиняться під загрозою смерті через температури, які наші тіла просто не зможуть винести.
Також Фокус писав про три тижні, що стали найспекотнішими в історії Землі. Дослідники вважають, що глобальна хвиля спеки, яка обрушилася на планету в липні 2023-го, стала найспекотнішим тритижневим періодом за всю історію спостережень.