"Мета виправдовує засоби": учені розповіли, чому люди віддають перевагу брехні перед правдою

Недавнє дослідження вчених з'ясувало, що багато виборців готові підтримувати політичних лідерів, навіть якщо визнають їхні заяви фактично недостовірними. Хоча суспільство загалом завжди вважає, що прагне привести до влади людей, які говорять лише правду, дана наукова робота показала, що, розділяючись на різні табори, люди поступово втрачають попередні орієнтири і готові заплющувати очі на певну неправдиву інформацію, яка лунає з вуст їхніх фаворитів, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, опубліковане в журналі American Journal of Sociology, в якому аналізувалися відповіді понад 3 900 американських виборців у період з 2018 до 2023 року, показало, що вони можуть свідомо сприймати дезінформацію, якщо вважають, що вона відповідає ширшим "моральним істинам", які відображають їхні цінності або пріоритети. Ці висновки спростовують загальноприйняту думку про те, що дезінформація зберігається здебільшого через брак знань або довірливість виборців.

Наприклад, незважаючи на визнання того, що заяви Дональда Трампа про крадіжку результатів виборів 2020 року не мають під собою доказів, багато хто з його прихильників продовжували підтримувати цю ідею, пояснює авторка дослідження, Міндже Кім, професорка менеджменту вищої школи бізнесу Джонса при Університеті Райса. Для них ці заяви означали глибші проблеми, такі як сприйняття нелегітимності політичної системи. Аналогічно, неточну заяву президента Джо Байдена про те, що вакциновані люди не можуть розповсюджувати COVID-19, деякі його прихильники розцінили як передачу важливого послання щодо пріоритетів громадської охорони здоров'я, незважаючи на те, що вона була фактично неправильною.

Опитування вчених показали, що виборці застосовують різні стандарти під час оцінювання заяв політиків, яких вони підтримують, і тих, проти кого вони виступають. Прихильники схильні виправдовувати неточності, якщо вважають, що вони відображають ширшу моральну істину, тоді як виборці критичніше ставляться до неточностей, допущених політиками-опонентами.

Це явище підкреслює роль "моральної гнучкості" у формуванні політичних суджень: виборці готові виправдати фактичні неточності, якщо вважають, що вони служать вищій меті, яка виправдовує засоби її досягнення. Дослідження вчених пролило світло на те, чому однієї перевірки фактів може бути недостатньо для боротьби з дезінформацією. Виборці часто віддають перевагу моральним принципам перед точністю фактів, що ускладнює зусилля із забезпечення того, щоб державна політика ґрунтувалася на об'єктивній істині, вважають автори.

Одне з ключових завдань на майбутнє для Кіма і його команди — визначити, як подолати розрив між партійними групами, коли моральна гнучкість заважає згоді щодо основних фактів. Хоча виборці різних політичних таборів можуть бути згодні з деяких питань, політичний розкол часто призводить до законодавчого глухого кута. Дослідження показує, що замість того, щоб зосередитися тільки на виправленні дезінформації, зусилля мають бути також спрямовані на розуміння глибших моральних та ідеологічних причин, що спонукають виборців підтримувати брехню. Таке розуміння може мати вирішальне значення для розроблення стратегій, що сприяють міжпартійній співпраці та зміцненню демократичних норм.

Раніше Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.

Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.