Моторошна знахідка 110-річної давнини може повернути до життя вимерлого тасманійського тигра – фото

Революційне наукове відкриття може прискорити процес повернення виду до життя.

Столітня знахідка може зіграти величезну роль у поверненні до життя вимерлого тасманійського тигра.

Про це повідомляє LADbible.

Дослідники з мельбурнського музею не могли повірити, коли під час спроб повернути тилацина, більш відомого як тасманійський тигр, вони знайшли відповідь у глибині шафи.

Хто такий тасманійський тигр

Востаннє його бачили в неволі 1936 року і оголосили вимерлим 1986-го після того, як його не бачили протягом 50 років.

Зовні схожий на собаку, з тигровими смугами на попереку, ця тварина була єдиним сумчастим хижаком Австралії, який колись мешкав на всьому континенті, а близько 3 000 років тому оселився лише на Тасманії.

Хто стоїть за проєктом з їхнього повернення до життя

Науковий проєкт з повернення тилацинів очолює американська біотехнологічна компанія Colossal, яка також прагне використовувати методи генної інженерії для повернення вимерлих видів шерстистих мамонтів і дронта.

Компанія, власником якої є підприємець у сфері технологій та програмного забезпечення Бен Ламм, зібрала 235 мільйонів доларів і фінансує дослідження у 13 лабораторіях по всьому світу.

Значення відкриття

Прагнучи повернути тварину в дику природу, деякі дослідники в музеї Мельбурна виявили у відрі напрочуд добре збережену голову вимерлого тасманійського тигра.

Професор Ендрю Паск, керівник дослідження інтегрованого генетичного відновлення за допомогою тилацина в Мельбурнському університеті, розповів: "Це була буквально голова у відрі з етанолом в глибині шафи, яку щойно викинули туди зі знятою шкірою, і вона пролежала там близько 110 років. Вона була досить гнила, абсолютно жахливе видовище. Люди відрізали від неї великі шматки".

Важливим у цій знахідці було те, що вона містила матеріал, який вчені вважали втраченим назавжди, наприклад, молекули РНК, які мали б вирішальне значення для реконструкції геному сумчастого.

Паск додав: "Це було диво, яке сталося з цим зразком. Воно підірвало мій розум".

Наука, що стоїть за поверненням тилацина

Через рік професор зізнався, що це відкриття просунуло вперед роботу вчених в Австралії та США: "Ми просунулися далі, ніж я думав, і ми завершили багато речей, які ми вважали дуже складними, а інші говорили, що це неможливо".

Кажуть, що м'які тканини містили збережені довгі послідовності ДНК, генетичного складу будь-якої живої істоти, а також РНК – яка набагато менш стабільна, ніж перша, і варіюється в різних типах тканин. Але вона теж мала активні гени, необхідні для функціонування конкретної тканини.

Отже, з цього відкриття була отримана інформація, пов'язана з очима, носом, язиком та іншим лицьовим матеріалом тварини, і вималювалася картина того, що тилацин може відчувати на смак, нюх і бачити.

Паск стверджує, що це перший анотований геном вимерлої тварини: "Це допомагає нам довести, що те, що ми повертаємо, є справжнім тилацином, а не якоюсь гібридною твариною".