Штурм Курахового і наступ на Покровськ: як розвиватимуться події на ключових ділянках фронту

Очевидно, на Курахівсько-Времіївському напрямку російське командування після захоплення м. Вугледар спробує розвинути свій успіх й вийти на рубіж Курахове – Богоявленка.

Однак спроба — це ще далеко не досягнутий результат.

Які сили та засоби для виконання цього завдання воно може залучити й на яких напрямках та ділянках варто очікувати "пожвавлення" противника?

Радше за все, противнику перед черговим етапом наступу потрібно буде провести певне перегрупування своїх сил й засобів. Й насамперед – у флангових районах вказаного напрямку.

Тобто, власне на Курахівському напрямку, де оперують війська (сили) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) угрупування військ (УВ) "Юг" й частина сил УВ "Центр" (головним чином – 90-а танкова дивізія\тд та частина сил 2-ї ЗВА), а також по напрямкам – Вугледар – Богоявленка, Пречистівка – Новоукраїнка та район с. Водяне, де оперують підрозділи 68-го армійського корпусу (АК) та частина сил правого флангу УВ "Восток" (головним чином, частини та з’єднання 29-ї та 36-ї загальновійськових армій\ЗВА противника).

Якщо розглядати у порядку пріоритетності подальші МОЖЛИВІ дії противника, то очевидно, що Курахівський напрямок для нього буде головним.

Адже з точки зору наслідків, МОЖЛИВЕ захоплення противником району Курахового – більш значне, ніж витіснення українських військ з території південніше та південно-східніше рубежу Єлизаветівка – Новоукраїнка.

Насамперед, це стосується "логічного завершення" дій противника на суміжних флангах УВ "Центр" та "Юг" (в разі захоплення Курахового противник отримає достатньо непогані шанси повністю "зачистити" північний берег Курахівського водосховища на р. Вовча й таким чином вивільнити значну частину сил свого УВ "Центр" для посилення наступу на головному напрямку – Покровському), в другу – ускладнить оборону ЗСУ по дирекції Катеринівка – Успенівка, включно із районом с. Дальне, а також по рубежу Богоявленка – Новоукраїнка — адже в такому разі противник зайде за лівий (північний) фланг нашої тактичної групи, яка веде оборону на цих ділянках та напрямках, й по суті повториться історія із районом оборони в м. Вугледар, який "пав" через прориви на флангах, але в більшому масштабі.

Що характерно, це розуміє як українське, так й російське командування, кожне з яких намагається спрямувати подальший розвиток ситуації у бажаному саме для нього руслі.

Про дії ЗСУ зі зрозумілих причин ми, звісно, нічого говорити не будемо, а ось "за противника" спробуємо.

Перше, що кидається у вічі, це зміна кількісного та якісного складу того угрупування сил й засобів, яке противник залучав раніше та залучає на цей момент для проведення умовної, так званої "Вугледарської операції".

Якщо безпосередньо по двом основним північним "дирекціям" продовжують діяти обидві дивізії 8-ї ЗВА – 150-а мотострілецька дивізія (мсд), безпосередньо на Курахове, а 20-а мсд по напрямку Новомихайлівка – Катеринівка, то у смузі 68-го АК, очевидно, відбулись певні зміни, обумовлені характером й певними результатами боїв саме в районі м. Вугледар.

Ймовірно, підрозділи 39-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 403-го мсп цього корпусу, а також тактичної групи 18-ї кулад понесли, скажімо так, значні втрати у цих боях.

Важливо Готують прорив на Курахове та Вугледар: що відбувається на найгарячішій ділянці фронту

Пригадаємо нещодавні події.

Район оборони ЗСУ в м. Вугледар та навколо тримався до того моменту, допоки противник не прорвався на двох його флангах – західніше (між Павлівкою та Пречистівкою, форсувавши р. Кашлагач) й північніше (в районі с. Водяне, захопивши обидві "Південнодонбаські шахти" №1 та №3, та просунувшись ЗА дорогу Вугледар – Мар’їнка). З цього моменту, по суті, доля м. Вугледару була вирішена.

Але до цього усі спроби противника наступати безпосередньо на Вугледар чи у безпосередній близькості від нього закінчувались, по суті – безрезультатно.

Логічно, що після своїх проривів на флангах командування противника, згідно з усіма нормами та канонами класичного військового мистецтва почало "нарощувати зусилля" на ділянці свого успіху, аби його максимально розвинути.

Відбулось це за рахунок бригад загальновійськових армій зі складу УВ "Восток" – 36-ї омсбр (29-а ЗВА), 37-ї омсбр (36-ї ЗВА) та 57-ї омсбр (5-ї ЗВА). Саме їх підрозділами командування противника по суті й наростили свої зусилля на цьому напрямку, добившись відходу підрозділів ЗСУ безпосередньо з району м. Вугледар, поступово стискаючи фланги тактичної групи 72-ї омбр, яка там оборонялась, із заходу та північного сходу.

У цьому сенсі, батальйон 123-ї обр ТрО, що масово пішов у СЗЧ замість зайняття позицій у смузі 72-ї омбр, навряд чи щось змінив би докорінним чином (хіба що, відтермінував би, можливо, падіння Вугледару). Хоча, звісно, це дозволило б більш-менш мінімізувати втрати ЗСУ на цій ділянці, а також організувати якесь впорядковане відведення вкрай виснажених тривалими попередніми боями підрозділів української 72-ї омбр та приданих їй інших підрозділів.

Але у контексті ПОДАЛЬШИХ можливих дій противника, поява на цих ділянках підрозділів його вищезазначених бригад також є достатньо показовим "симптомом".

По суті, противник цим не тільки підсилив свою наступаючу тактичну групу, але й певним чином "компенсував" достатньо значні втрати, понесені ним у попередніх боях в районі м. Вугледар, насамперед — у сенсі його минулих невдалих спроб наступати на Вугледар з півдня та сходу силами саме 39-ї омсбр 68-го АК та окремих підрозділів 36-ї омсбр чи бригад МП Тихоокеанського флоту.

Адже приблизно місяць тому стало очевидно, що вже виключно власними силами УВ "Юг" та його 8-ї ЗВА, зокрема, навіть із "доданим" раніше 68-м АК та усіма їх резервами не може "встигнути" ОДНОЧАСНО й на півночі (у бік Курахове), й на півдні (в районі Вугледару).

Причому місяць (чи може, навіть більше) назад і я писав, що як тільки почнуться атаки противника "через р. Кашлагач" західніше Вугледару, це буде означати початок його наступу безпосередньо на сам район оборони у місті.

Ну й завершуючи "аргументуючу" частину сьогоднішнього огляду, розглянемо сили й засоби противника, який він має у складі свого оперативного резерву на обох ключових напрямках в цій зоні – власне Курахівському та Времіївському, тобто, у складі УВ "Юг" та УВ "Восток".

1) На Курахівському напрямку, противник має у оперативному резерві:

• стрілецький полк (ймовірно, 95-й сп, який раніше підпорядковувався 5-й омсбр 51-ї ЗВА);
• один окремий танковий батальйон (скоріш за все – 428-й отб, зі складу 20-ї мсд 8-ї ЗВА);
• й десь до 3-х резервних батальйонів (я б їх назвав "накопичувачів" для формування штурмових підрозділів) зі складу 51-ї ЗВА та 68-го АК.

Загалом, це приблизно до 2.1-2.2 тисячі в\сл, трохи більше 30-и танків, ББМ, взагалі – менше 20-и одиниць, артсистем – 30-35 одиниць.

2) На Вереміївському напрямку, включаючи район Вугледару, противник має в оперативному резерві:

• один так званий "полк оперативного назначения" зі складу 116-ї окремої "бригади" (а по суті – дивізії карателів) оперативного призначення федеральної служби військ національної гвардії (фсвнг) "Россгвардия". Я раніше писав про цю сформовану спеціально для дислокації на окупованих територіях українського Донбасу бригаду "Россгвардии". По суті – це мотострілецький полк з її складу (ймовірно – 902-й поп);
• ще один мотострілецький полк – територіальних військ (ТрВ), очевидно, в якості оперативного резерву противник тримає в тилах десь ближче до кордону. Це, або 1433-й, або 1437-й мсп;
• 3 резервних батальйона, відповідно 5-ї ЗВА, 29-ї та 36-ї ЗВА + окремий резервний мсп всього УВ "Восток" ("в миру" – "Восточный военный округ"\ВВО), ймовірно – 1440-й мсп;
• й ще 2 мотострілецьких батальйони (мсб), які, очевидно, "відновлюються" безпосередньо в оперативному тилу УВ "Восток" десь на Маріупольському, або Бердянському напрямку.

Загалом, це приблизно – 7.5 – 7.6 тисяч "тушок", при 10-15-и танках та 86-88-и ББМ й трохи більше 50-и "стволів" артсистем калібром від 100-мм.

Тож підсумуємо.

Після захоплення Вугледару, очевидно, проглядаються два основних напрямки (дирекції) МОЖЛИВИХ дій противника. Й обидва вони належать до категорії "фланговий район":

• Максимільянівка – Курахове + Костянтинівка – Катеринівка (із довіском Побєда – Дальне);
• Вугледар – Максимівка (із довіском Пречистівка – Новоукраїнка та Водяне – Богоявленка).

Й хоча ззовні виглядає так, що більше сил та засобів противника зосереджено саме на другій, Вугледарській дирекції (де діють сили й засоби зі складу УВ "Восток"), але, як на мене, насамперед варто очікувати все ж-таки підсилення атакуючих\штурмових дій противника саме на Курахівському напрямку, саме у смузі дії 8-ї ЗВА та трохи південніше.

Головна причина – наступ сусіднього УВ "Центр" на Покровському напрямку (а саме, його 2-ї та 41-ї ЗВА), який, очевидно, НАГАЛЬНО потребує ДОДАТКОВИХ сил цього угрупування, але які зараз зав’язли в районі Селидового та саме на Курахівському напрямку.

8-а ЗВА зі складу УВ "Юг" може допомогти "вирішити цю проблему" шляхом більш активного власного наступу на Курахове, й таким чином, звільнивши додаткові сили й засоби УВ "Центр" саме для продовження та розвитку його наступу на Покровськ.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Нова "Азовсталь". Чому битва під Кураховим може стати головною подією війни з РФ