У Чорнобильському заповіднику науковці помітили незвичайну двійню

Незвичайні і незвичні, як на нинішній час, новини прийшли з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Біологи повідомили у Фейсбуці, що помітили на території кобилу з двома лошатами - це так звані коні Пржевальського - дикі коні, які не піддаються прирученню.

Минулого року у зоні відчуження налічили орієнтовно 150 особин цього виду, але вони живуть невеликими табунцями.

Ось і тепер помічений такий табунець: три дорослі кобилиці і жеребець, а з ними - двоє лошат! Двійня - це дуже рідкісна подія у коней Пржевальського.

Втім, можливо один малюк прийнятий від загиблої тварини. Однак те, що лошата ідентичні за віком (очевидно, народжені пізніше і, як на останню декаду вересня, трохи замалі) й міцно тримаються кобили та один одного, говорить більше про те, що це – одна родина, пишуть біологи.

"Юні пржевальці в гарному фізіологічному стані. Та головне ще попереду – чи буде здатна їх мама вигодувати і разом перезимувати? 
Помічений у лісі табун з трьох дорослих кобилиць і жеребця має зберегти від вовків аж шість вразливих молодих особин! Дуже непроста задача", зазначають фахівці.

"Коні нездатні особливо швидко відновлювати чисельність. Та в розріджених популяціях окремі табуни, як виявляється, можуть за кілька років стати чисельними. Наприклад, табун між Лельовом і Прип'яттю нині має жеребчика, трьох дорослих кобиличок, двох півторарічних і чотирьох цьоголіток. На наступний рік є перспектива мати майже повноцінний табун з п'яти кобил. Нині похолодало, тварини активно жирують, щоби набратись сили до зими. Хоч цьогоріч це і непросто через посуху, пожежі й не таку рясну, як торік, зелену рослинність. Але є всі підстави сподіватись, що наш табун, як і рідкісна двійня пржевальців, виживуть", - резюмували науковці.

Нагадаємо, у 2015 році науковці провели дослідження, щоб розібратися, як змінилися флора і фауна у зоні відчуження в Чорнобилі. Як повідомляє видання The Week, цим дослідженням займалася міжнародна група вчених на чолі з професором Джимом Смітом з університету Портсмута. Згідно звіту, опублікованому в науковому журналі Current Biology, через майже 30 років після ядерної катастрофи, зона відчуження перетворилася на справжній заповідник з вовками, оленями, горностаями, кабанами і лосями.

Науковці відзначили, що тварин у зоні відчуження стільки ж, скільки і інших, не забруднених радіацією українських заповідниках. У звіті підкреслюється, що присутність людей є більш руйнівною для дикої природи, ніж радіоактивне забруднення.