Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість
Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість

Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість

Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість

Черкаська поліція має всі підстави «пишатись» тим, що вже 10 років «натхненно», «принципово» і дуже «детально» розслідує кримінальне провадження про звичайне шахрайство. Точніше, спускає його на гальмах. За цей час жодному із фігурантів кримінальної історії так і не оголосили про підозру. Гальмування розслідування протягом рекордного строку має просте пояснення. Один із фігурантів – син екс-чиновника від міліції. Весь цей час нерівний бій з круговою порукою за права потерпілого веде його 85-річний батько.  

… Двоє бізнесменів ошукали громадянина, продавши йому квартиру у новобудові, якої насправді у них не було. Покупець, природно, забажав повернути свої кошти. Проте ділки, віддавши маленьку частину суми, кілька років годували його обіцянками. Тож потерпілий звернувся до правоохоронних органів. Проте щойно відкрите кримінальне провадження одразу «заморозили». 

Потерпілий кілька років тому виїхав за кордон на роботу, щоб прогодувати сім’ю, а його порушені права взявся захищати старенький батько. 

Вже десять років 85-річний дідусь – ветеран системи МВС марно мозолить очі слідчих та оббиває пороги високих кабінетів. Бо віз і нині там. 

Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість - Фото 2

За ці десять років, поки ведеться розслідування, помінялось кілька голів Черкаської обласної державної адміністрації, прокурорів області, начальників обласного управління МВС України. Я був на особистому прийомі у кожного з них. І у багатьох не одноразово.  І кожний мені клявся, що розбереться і наведе порядок. І кожного разу ці обіцянки виявлялись порожніми як жебрацька торба. За це час змінилось кілька міністрів МВС, до яких я також звертався, із тим самим успіхом. Міліція трансформувалась у поліцію, але і це ні на що не вплинуло. Проста справа про шахрайство ніяк не зрушить з мертвої точки. Слідчих у справі змінюють як рукавички. Результат нуль. Чому я наштовхнувся на такий шалений супротив і сталеву кругову поруку? Може тому, що один із тих бізнесменів – Петро Бардаков є сином Юрія Бардакова, який 18 років очолював слідче управління УМВС України у Черкаській області? Абсолютно переконаний у тому, що так і є. Мене, пенсіонера системи МВС вражає безпринципність і цинізм нинішніх керівників правоохоронних структур. Щоб вигородити свого, вони вмить забувають про свій обов’язок стояти на варті закону. Про людяність і милосердя годі й говорити. Варто лише подивитись, як вони знущаються над старою людиною, яка все життя присвятила службі у лавах МВС. За ці 10 років боротьби повністю переконався у тому, що люди для них сміття, а моя червона пенсійна книжечка – нікчемний папірець, – скрушно розповів журналісту «УК» батько і довірена особа потерпілого Іван Кірєєв.

Ця історія почалась 15 років тому, у далекому 2009-му. Родина Ігоря Кірєєва з Черкас захотіла придбати власне житло. 

По оголошенню у місцевій газеті пан Ігор знайшов місцевих бізнесменів – Петра Бардакова та Сергія Заболотного. Вони запропонували йому квартиру у новобудові за адресою м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 7. 

Ділки розповіли чоловіку, що будинок зводить київська фірма «Нове будівництво», а вони забезпечують будівництво матеріалами, і, мовляв, за це фірма розрахується з ними квартирами у новобудові. Бізнесмени показали родині Кірєєвих квартири у вказаному будинку.

Кірєєви обрали двокімнатну квартиру, яку їм запропонували придбати за пільговою ціною 35 тисяч доларів. Віддавши всю суму рієлтору у присутності Бардакова П.Ю. і Заболотного С.В., пан Ігор підписав договір складений від руки директором ТОВ «Компанія Еверест» Заболотнім С.В. і засвідченим печаткою та отримав касовий ордер на отримані кошти у сумі 255 тисяч гривень, відповідно до тодішнього курсу.

Загальну вартість квартири визначили у 34 тисячі 600 доларів. Далі Бардаков П.Ю доніс до відома покупця, що на оформлення документів піде місяць. Пізніше він поінформував про необхідність додати ще 4 тисячі 600 доларів. Ігор передав цю суму під розписку Бардакову П.Ю. Ще 900 доларів пан Ігор давав навесні 2010 нібито на оформлення документів.  Чоловік, отримавши техпаспорт на квартиру та ключі від неї почувався щасливим власником житла. Проте щастя тривало лише мить. 

Через невеликий проміжок часу столична фірма забрала паспорт на квартиру, оскільки кошти за неї на рахунок «Нового будівництва» так і не надійшли. Ось так пан Ігор втратив і гроші і квартиру.

Перемовини між Ігорем Кірєєвим та панами  Бардаковим П.Ю. і Заболотним С.В. про повернення коштів тривали не один рік. Бізнесмени борг визнавали, але повернути не поспішали. 

Ще кілька років Ігор Кірєєв переконував правоохоронців у необхідності відкрити кримінальне провадження за фактом шахрайства.

Зрештою кримінальне провадження за частиною третьою статті 190 –  шахрайство в особливо великих розмірах, відкрили у 2013 році. 

З того часу воно рухається за принципом «крок вперед, два назад».

Синок міліцейської «шишки» у Черкасах 15 років тому продав неіснуючу квартиру і за це не відповість - Фото 3

Пан Ігор кілька років тому виїхав на заробітки у Європу, а його інтереси, як повноважний представник нині відстоює його батько – Іван Кірєєв. 

Не дивлячись на слабкі зір і здоров’я Іван Кірєєв стоїчно бореться проти системи: надсилає звернення у всі інстанції, блокує численні спроби закрити провадження. 

Проте на свої звернення отримує лише відписки не варті й ламаного шеляга.

Автор цих рядків теж подав інформаційні запити на ім’я обласного прокурора та начальника ГУ НПУ в Черкаській області. 

З прокуратури відповіли через кілька днів банальною відпискою, штибу «…слідство ведеться кращими працівниками…». Під цим «бестселером» свій підпис поставив перший заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Артем Шляхов.

Цитую документ (оригінальну орфографію і стилістику збережено): 

«Ваша заява щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013250040002242 від 04.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та з інших питань розглянута. Повідомляю, що у провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходяться матеріали вказаного кримінального провадження. Роз’яснюю, що відповідно до п.3, ч.1 ст.278 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість у вказаному кримінальному  провадженні на даний час не зібрано достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення…Черкаською окружною прокуратурою згідно з вимогами ст.36 КПК України, ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» вживались заходи реагування до посадових осіб органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні…».

За 10 років розслідування слідство так і не спромоглось зібрати достатньо доказів, щоб підозрювати фігурантів справи у вчиненні злочину. Без коментарів. За таких обставин люди, які взяли у Ігоря Кірєєва гроші за квартиру, якої не було, ніколи не будуть відповідати перед законом за скоєне.

Поліцейське відомство запит просто проігнорувало. Тупо, але ефективно. Це якщо нічого сказати на виправдання своєї бездіяльності.

Замість висновку

Виходить, хвацько кидати на бабки т.з.«лохів» і при цьому не боятись переслідування з боку закону у нашій країні ще й як можливо. Для цього варто лише мати тата, який обіймав чи обіймає високу посаду у правоохоронних структурах. А він вже потурбується, щоб його любе чадо не сіло на нари за скоєне. Впливові друзі татка у органах тихою сапою поховають будь-яке розслідування і кримінальне провадження почине у бозі. 

Дуже прикро, що так і вчиняють у Черкасах ті люди у мундирах, які, присягнувши на вірність народу України, зобов’язані захищати порушені права громадян.

Самі собою на пам’ять навертаються слова зі знущальної пісеньки, написаної на мотив неофіційного гімну радянської міліції: «Єслі гдє то чєловєк попал в бєду, со своєй бєдой пускай ідьот в п…».

Володимир Лимаренко-Полянський для «УК» 

Tweet
Джерело матеріала
loader