«Апґрейд» Блейка Крауча: чи готове людство до оновлення? Рецензія ITC.ua

Нещодавно ми розповідали про науково-фантастичний трилер популярного американського автора Блейка Крауча «Темна матерія». Також в нас є рецензія на серіал за його мотивами. А вже сьогодні поговоримо по новенький, і останній на цю мить роман письменника під назвою «Апґрейд», який вийшов у видавництві «РМ». Це ще одна класична книжка автора — окремий твір без продовжень, технотрилер з великими домішками наукового та фантастичного. Якщо вам сподобалася «Темна матерія», то, скоріше за все, зайде й «Апґрейд». Проте між книгами є й суттєві відмінності. Деякі з них мені сподобалися, а щось ні.

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC!

«Апґрейд» / Upgrade

Автор Блейк Крауч
Видавництво РМ
Мова Українська
Кількість сторінок 392
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 150×225 мм
Сайт ridna-mova.com

В недалекому майбутньому людство зосередилося на розвитку генної інженерії, а експеримент з модифікації посівів в Азії призвів до Великого голоду, що забрав життя 200 млн людей. Відтоді в США створили Управління з генетичної безпеки (УГБ), агенти якого ловлять вчених-генетиків, які продовжують бавитися з кодом людей та усього живого.

Одним з агентів УГБ є Лоґан Рамсей. Під час невдалої операції агентства він потрапляє в лікарню. Пізніше чоловік розуміє, що став краще бачити та чути, запам’ятовувати тону інформації, згадувати найдрібніші деталі з минулого тощо. Схоже, що хтось модифікував його ДНК, щоб зробити з нього надлюдину. Але хто і навіщо? А головне як поставиться до цього власна агенція і до чого призведе ця мутація?

Наукового в «Апґрейді» суттєво більше за фантастичне, але це логічно для роману про генну інженерію. А ще не забуваємо, що герой став розумнішим та сильнішим, тому його мозок працює краще за наш, він оперує більшим масивом даних, швидше обробляє його тощо. Автор навіть пояснює, що через модифікації Лоґан Рамсей отримав не тільки суттєво вищий IQ. Він ще й швидше думає, а значить бистріше говорить, що дуже не звично для простих людей. Тому герою доводиться сповільнюватися, щоб інші за ним встигали.

Після цього не дивно, що на майже кожній сторінці книжки є різні наукові терміни, що здебільшого пов’язані з генною інженерією, та зноски для їх пояснення. Подібне точно відлякає частину звичайних читачів, але я думаю, що це буде менша частина. А більшість зрозуміє, що не обов’язково читати усі зноски, бо автор настільки просто, наскільки це можливо в цьому випадку, пояснює що і як в самому тексті. Проте я розумію. що для когось це буде мінусом, тому виділив це окремо.

Така надмірна науковість лише трохи псує враження від роману, але здебільшого, на мою думку, йде йому на користь. Бо історія виглядає максимально реалістично та автентично, а важливе фантастичне допущення здається реалістичним попри свою фантастичність.

Ну й сам сюжет тут постійно розвивається, герої діють, щось відбувається, тому читати завжди цікаво та не нудно. Певна просадка є в середині книжки, проте вона настільки незначна, що про неї можна тільки згадати, але не ставити роману в недоліки.

Блейк Крауч, як завжди, додає у свої книжки важливі та складні теми. Наприклад, «Темна матерія» була про наш життєвий шлях, яким ми не пішли, але могли б. Про те, як часто ми сприймаємо близьких та важливих людей у нашому житті як належне. В «Апґрейді» бачимо переживання за долю та майбутнє людства, а також висвітлення певних етичних моментів та рішень окремої людини. Чи може одна особа вирішувати долю усіх? Чи правильно рятувати людство коштом вбивства частини населення? Хто і як повинен приймати такі рішення та чи є в нього, чи в них, таке право?

Як і інші книги автора, «Апґрейд» написана просто та цікаво. Попри згадане вище навантаження технічними деталями, Блейк Крауч вміє створити інтригу та подати захопливу та закручену історію максимально просто, наскільки, це можливо для науково-фантастичного трилеру. А ще автор, як завжди, вміло закручує історію, а я ніколи не здогадуюсь що буде далі. А подібне дуже сильно впливає на цікавість сюжету.

Щодо самого видання, то воно збільшеного формату (150×225 мм), має приємну на дотик софтач обкладинку, товстий жовтавий папір та великий, зручний для читання шрифт. Сам дизайн книжки мені сподобався, він зроблений в західному стилі. Але не кожен по ній здогадається, що це саме науково-фантастичний трилер. Проте вперед винесли відгук відомого письменника Енді Вейра, що якраз вставлений сюди для розуміння жанровості книги.