Цього можна було б уникнути, якби влада наважилась оподаткувати надприбутки банків та лакшері-покупки.
Таку думку для висловив фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Новий законопроєкт, що обговорюється у парламенті, передбачає збільшення військового збору з 1,5% до 5%, а також додатковий збір у розмірі 1% для ФОПів третьої групи. Однак, основні суперечки точаться навколо можливого введення податку на надприбуток банків у розмірі 50%. Це нагадує "вітрові податки", що іноді застосовуються на Заході для збору додаткових коштів з прибутків, отриманих в умовах несприятливих обставин.
Введення такого податку могло б забезпечити бюджет України додатковими 27 мільярдами гривень, що є майже еквівалентом надходжень від підвищеного військового збору та податків на підприємців. Але ідея наразилася на опір з боку Національного банку України та Міністерства фінансів. Вони категорично виступають проти оподаткування банківських надприбутків і навіть загрожують внести пункт про неможливість такого податку до меморандуму з МВФ. Цей крок, на думку Куща, є типовим для уряду України, який часто прикриває свої негативні рішення вимогами міжнародних фінансових інституцій.
Тим часом, банки в Україні отримують рекордні доходи, особливо за рахунок відсотків за депозитними сертифікатами від НБУ, що під час війни сягнули 227 мільярдів гривень. Незважаючи на рентабельність капіталу у понад 30%, НБУ та Мінфін вважають, що зниження її до 15-20% може спричинити "серйозні втрати" для банківської системи.
Олексій Кущ вказує, що є й інші можливі джерела для наповнення бюджету, як-от запровадження прогресивного податку для фізичних осіб з високими доходами, підвищення ПДВ на розкішні товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та запровадження експортних мит. Проте уряд, здається, обрав інший шлях: замість пошуку грошей там, де їх найбільше, влада вирішила брати їх з тих, хто може найменше заплатити.
Останні новини України:
Також Politeka писала, що буде з гривнею у 2025 році, якщо триватимуть активні бої.