Українські воїни ризикують залишитися без зарплат і виплат "бойових". Причина — держбюджету бракує 500 млрд грн на потреби ЗСУ. Фокус з'ясував, як і коли влада знайде необхідні кошти.
У Міноборони закінчилися гроші на бойові виплати для ЗСУ у вересні, про це повідомила голова комітету ВР з бюджету Роксолана Підласа. За її словами, складнощі виникли на тлі затримок допомоги США. До 20 вересня нардепи ВРУ мають проголосувати за зміни до держбюджету.
"Міноборони каже, що грошей не вистачає, щоб 20 вересня заплатити бойові. Але ми проголосуємо до 20 вересня зміни до держбюджету. Не можу розголошувати дату засідання ВРУ, але 17-18 вересня ми очікуємо голосування", — повідомила Підласа.
На запитання, чи встигнуть військові вчасно отримати виплати, з огляду на всі бюрократичні процедури, нардеп зазначила, що діяти потрібно негайно.
"Голова ВРУ підпише в терміновому порядку. Думаю, президент теж швидко підпише, тому що всі посадові особи розуміють, як швидко це потрібно зробити", — зазначила Підласа.
Голова бюджетного комітету Ради також нагадала, що в першому кварталі 2024 року через затримку військової допомоги від США Україна була змушена використовувати бюджетні кошти, які планували використати наприкінці року.
Де знайти гроші на виплати українським військовим
Раніше народний депутат від партії "Батьківщина", перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Іван Крулько вже називав причини "дірки", що виникла в бюджеті.
"Справжня причина полягає в тому, що на бюджет 2024 року кошти з вересня місяця на виплату військовим їхніх заробітних плат, а також на виплату бойових просто не були закладені. Причина, яка називається більш імовірною, це те, що були очікування, що до вересня місяця буде деескалація", — розповів політик.
За його словами, сподівалися, що через деескалацію видатки на ЗСУ з бюджету зменшаться. З надією, що військо не потребуватиме того рівня видатків, кошти заклали лише до вересня 2024 року.
Щоб вийти із ситуації, що склалася, і все ж таки забезпечити українських військових заслуженими зарплатами і "бойовими", за словами Крулька, уряд пропонує скоротити витрати на обслуговування і погашення держборгу на 115 млрд грн. А також залучити 100 млрд грн від перевиконання податків і зборів.
"Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), близько 12,7 млрд грн надходжень від акцизів на пальне і тютюн і близько 30 млрд грн надходжень від податкових змін, які розглядаються в профільному комітеті", — зазначає політик у бесіді з Фокусом.
Роздуті міністерські програми: які витрати скоротять у держбюджеті
Крім того, у законопроєкті передбачено скорочення міністерських програм.
"Урізаються практично всі міністерства більшою чи меншою мірою, плюс відмова від поповнення Резервного фонду Державного бюджету, що має дати додаткові 25 млрд грн", — додає Крулько.
Основні скорочення стосуватимуться Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України за програмою "розвитку ОПК" — 11,2 млрд грн, також Мінсоцполітики — у розмірі 8,6 млрд грн, Міністерства молоді та спорту — 376 млн за різними програмами.
За словами економіста Олега Гетмана, гострої проблеми з питання пошуку коштів немає, оскільки більшу частину грошей можна отримати за рахунок додаткового продажу цінних паперів.
"Це половина від необхідної суми. Потім потрібно зменшити витрати держбюджету, частину отримати від реструктуризації наших боргів і 30-50 млрд грн — додаткові податки. Тому не потрібно панікувати. Потрібно почати різати другорядні витрати бюджету, всі ті щедрі держпрограми, які роздають кошти направо і наліво, їх потрібно скоротити. І реалізуватися додаткові обороти ОВДП, банки можуть викупити 200-300 млрд грн додаткових ОВДП. Тому потрібно почати виконувати те, що заплановано в бюджетному законопроєкті", — резюмує в бесіді з Фокусом експерт.
Фокус раніше писав, що "Укрзалізниця" (УЗ) оголосила тендер на закупівлю сонцезахисних штор у пасажирські вагони.Перевізник збирається придбати 940 наборів подвійних штор. Очікувана вартість замовлення — понад 7 мільйонів гривень.
Також Фокус писав, що Міжнародний валютний фонд підштовхує Україну до збільшення податку на додану вартість і вказує на недостатність ресурсів у законопроєкті про підвищення податків.