Великий держбанк витрачає мільйони на рекламу та дивні закупівлі: аналіз тендерів

Державний UGB (раніше –"Укргазбанк") провів низку сумнівних тендерів – наприклад, замовив рекламний ролик вартістю 3,65 млн грн, або майже 90 тис. доларів. Причому без відкритих торгів. Також банк замовив послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle – заплатити за це там були готові 25,696 млн грн торги закрилися на сумі 13,4 млн грн.

Про це повідомляє Telegraf. Зазначається: підвищена увага до закупівлі UGB виникла через те, що змінювати позиціонування бренду та фірмового стилю там вирішили під час повномасштабної війни.

"Питання ці пов’язані з тим, що, по-перше, проводити рестайлінг державний банк чомусь вирішив посеред війни, коли гроші могли знадобитися на більш важливі справи. По-друге, невідомо, як рахуватимуть ефект від цього дійства. Ну і, по-третє, не факт, що всі гроші підуть на рестайлінг, а не, вибачте, на відкати, як це вже не раз відбувалося", – йдеться у матеріалі.

Реклама за 90 тис. доларів

Одним із найбільш підозрілих тендерів, оголошеним UGB, автори матеріалу називають замовлення одного відеоролика тривалістю до 45 секунд за 3,65 млн грн – "або майже 90 тис доларів". При чому без конкурентної процедури закупівлі.

"свого часу відома виконавиця Оля Полякова бідкалася (чи може похвалялася), що найдорожчий кліп у її кар’єрі обійшовся їй у 100 тисяч доларів. Знімав відео на її пісню "Лед тронулся" відомий (і дуже недешевий) кліпмейкер Алан Бадоєв. Цикл виробництва 6-хвилинного відео тривав кілька місяців, у кліпі чимало комп’ютерної графіки, а також задіяні зірки фігурного катання світового рівня. Як бачимо, "Укргазбанк" Полякову суттєво обійшов. Вартість секунди його рекламного відео у 7 разів дорожча за секунду кліпу співачки", – зазначили аналітики.

При цьому наголошується: не може не насторожити те, що тендер "Укргазбанку" відбувся як "закупівля без використання електронної системи". Тобто без відкритих торгів.

"Згідно з рішенням Уряду, за такою процедурою можна закуповувати послуги вартістю всього до 1,5 млн грн – інакше тільки відкриті торги. Правда, у постанові є застереження, що й дорожчі закупівлі без електронної системи можливі, "коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання". Але у цій же постанові наведено вичерпний перелік обставин, за яких можливе порушення базової процедури. Цікаво, що такого особливого могло бути у виконавця – ТОВ "Табаско Ворлдвайд" (рекламне агентство "Tabasco"), що "Укргазбанк" мав замовити ролик тільки йому?", – акценітується в матеріалі.

Його автори наголошують: імовірний аргумент щодо необхідності захисту прав інтелектуальної власності виглядає слабко – адже права на інтелектуальну власність сценарію ролика "Укргазбанк" купив за 70 тис. грн у того ж таки ТОВ "Табаско Уорлдвайд" ще минулого року. "Тоді ж, до речі, він замовив цій компанії розробку оновлення свого бренду та комунікаційної стратегії також за чималі гроші – 3,994 млн грн", – нагадали вони.

"Твором мистецтва", для створення якого також дозволені закупівлі без електронної системи, зазначається, реклама теж навряд чи стане. А аргумент про "відсутність конкуренції з технічних причин", за їхніми словами, також є неспроможним – адже в Україні "сотні пристойних агенцій, здатних якісно зняти рекламні відео".

Ба більше, наголошується, прайси в інших компаній – "не такі драконівські".

"Примітно, що, як пишуть "Наші Гроші", ще одна компанія, яка належить власникам ТОВ "Табаско Ворлдвайд" — "Сігма УА", також любить вигравати державні багатомільйонні тендери, і також за процедурою з одним учасником.", – нагадали вони.

Десятки мільйонів за послуги з підтримки програмного забезпечення

Інший сумнівний тендер – послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle, 42 комплекти з 5 різних видів програмного забезпечення. Цікавий тендер тим, що за заявленої банком очікуваної вартості 25,696 млн грн торги закрилися на сумі 13,4 млн грн.

Переможцем у згаданих торгах стало ТОВ "Інтрасистемс". Ця компанія відома своєю участю та перемогами у численних торгах, які оголошували різні державні установи та підприємства:

• "Укртрансгаз";
• "Укренерго";
• НАБУ та ін.

"У "Укргазбанку" з нею також тісні стосунки. Як свідчать дані Prozorro – банк неодноразово закуповував у цієї фірми обладнання, програмне забезпечення та послуги з його оновлення. У 2023 році ""Укргазбанк" придбав у "Інтрасистемс" абсолютно ідентичні послуги з технічної підтримки (оновлення) того ж самого програмного забезпечення Oracle, що і під час згаданого тендеру у липні 2024 року (хіба в 2023-му закуповувалося не 42, а 33 комплекти)", – розповідають аналітики.

Вони зазначають: кардинально ж відрізняються торги тим, що, зокрема, у минулорічних торгах, на відміну від торгів 2024 року, закупівля мала статус: "без використання електронної системи".

Крім того, за наявними у тендерній документації цифрами, гроші, які "Укргазбанк" витратив на підтримку 1 примірника ПЗ у 2023 році під час тендеру з одним учасником — була в середньому в 1,6 разів вищою, ніж цьогоріч.

"Ну а далі проста математика ... показує нам різницю – близько 6,5 млн грн переплати "Укргазбанком" за ПЗ у 2023 році.Плюс закладена посадовими особами банку потенційна переплата ще в 10 млн грн, яка могла мати місце цього року, не будь торги конкурентними. Ось вам і закупівлі "без використання електронної системи", ось вам і ролик за 3,65 млн від одного учасника", – резюмується в матеріалі.

Журнал-примара

Ще одна стаття сумнівних витрат держбанку – 7,85 млн грн на наповнення ЗМІ меседжами про рестайлінг. Плани були "наполеонівські":

• 6 всеукраїнських журналів;
• 29 регіональних друкованих ЗМІ;
• 9 глобальних та 21 місцевих телеканалів;
• 109 інтернет-видань.

Внаслідок торгів, що відбулися 26 лютого 2024 року, сума впала до 6,398 млн грн. А переможцем стало ТОВ "Альт Медіа".

"Вибір деяких з рекламних майданчиків відразу викликав питання – зокрема, у переліку є щорічні видання, дата виходу яких навряд чи співпаде з піком самого рестайлінгу, а в інтернет-версіях досі представлені публікації за минулий рік. На сайтах деяких із заявлених ресурсів інформація про рестайлінг "Укргазбанку" представлена як звичайна новина – тобто без рекламної позначки", – йдеться у матеріалі.

Ба більше, наголошується, про один із заявлених журналів – "Громади" – ніхто не знає. А йому "Укргазбанк" погодився платити майже 100 тис. грн за публікацію на останній сторінці обкладинки та вдвічі дешевше за "внутрішні" публікації.

"Із трьох десятків опитаних колег ніхто ніколи про нього не чув. Як, схоже, не чув і всюдисущий Гугл, який на запит "журнал "Громади" у різних комбінаціях видає все що завгодно від видання в Угорщині, аж до журналу 19 сторіччя, тільки не майданчик, де міг би рекламувати свій рестайлінг "Укргазбанк". Хіба може це якесь секретне видання для банкірів, публікація в якому піднімає рейтинг банку до самих небес. Одним словом - загадка", – констатують аналітики.

Витрати на сувенірну продукцію та таємних покупців

Також сумніви автором матеріалу спричинили витрати банку на сувенірну продукцію. Наприклад, тендер "Укргазбанку" на "Інформаційні показники та наклейки".

"Ціна табличок "Режим роботи" у фіналізованому тендері – 508 грн, а на ринку – можна знайти цілком пристойні за 300+ грн, і це навіть не опт. З іншого боку — це ж тепер, наче, і не зовсім "Укргазбанк", а "UGB еко банк", якого наразі може не влаштувати пластикова табличка, а лише металева з вигравіруваними літерами. Або, наприклад, худі за 777 грн із тендеру "Брендований одяг". А на ринку вартість стартує від 250 грн", – розповіли аналітики.

Ще один цікавий прошарок тендерів – це "дещо надмірні" послуги інтернет-просування під час повномасштабної війни. Зокрема:

• Послуги SMM, очікуваної вартістю 1,65 млн грн.
• Послуги з настроювання та розміщення інформації на Інтернет ресурсах, за які пропонувалося 800 тис грн.
• Розміщення інформаційних та рекламних матеріалів в Інтернеті, за яке "Укргазбанк" готовий був заплатити 9,25 млн грн.

"І це ми ще не згадали про "Послуги таємного покупця", за які "Укргазбанк" готовий був віддати 1,45 млн та заплановані 450 тис. грн на "Послуги з миття автомобілів" (у результаті вийшло дешевше, але все одно десь по 1 200 грн на місяць за автівку), – резюмували автори матеріалу. Зазначивши: керівництву "Укргазбанку" було надіслано запит "щодо оцінки ефективності всіх зазначених послуг, їх доцільності під час війни, а також незрозумілих переплат під час тендерів з одним учасником". Проте відповіді не було отримано.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше правоохоронці викрили схему заволодіння державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки ЗСУ. Учасники схеми розкрали 12 млн грн, за що їм загрожує до 12 років в'язниці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!