Нове дослідження показує, що виверження підводного вулкана істотно вплинуло на земну атмосферу і цей вплив пошириться на роки.
У січні 2022 року відбулося виверження підводного вулкана Хунга Тонга-Хунга Хаапай, що стало причиною потужного цунамі, яке обрушилося на місто, зруйнувало будинки та призвело до загибелі чотирьох людей. Однак учені впевнені, що найбільше підводне виверження вулкана також спричинило і довгострокові наслідки, пише Live Science.
Дослідники виявили, що найбільший підводний вибух також став причиною викиду неймовірної кількості аерозольних і водяних парів, викинутих ним у небо. За останні два роки дослідники зосередилися на тому, щоб зрозуміти, який вплив Тонга справив на планету в широкому масштабі.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дослідники виявили, що протягом року після цього охолоджувальний ефект від вулканічних аерозолів, що відбивають сонячне світло у відкритий космос, був сильнішим за потепління, викликане водяними парами, які утримують тепло в атмосфері. На щастя, для людства, більша частина наслідків вулкана розсіялася вже до кінця 2023 року. Однак не всі.
У своїй роботі вчені використовували супутникові дані, щоб вивчити, як змінилися стратосферні аерозолі, гази й температура після виверження. Результати показують, що виверження Тонга внесло близько 150 метричних мегатонн водяної пари в стратосферу Землі — кількість настільки велика, що вона підняла глобальні рівні стратосферної водяної пари приблизно на 10%. Попередні дослідження вже показали, що ця потужна ін'єкція знизила температуру в тропічній стратосфері на 4°C у березні та квітні 2022 року.
Пізніше вчені виявили, що це тимчасове охолодження створило вторинну схему циркуляції, яка призвела до зниження рівня озону протягом 2022 року. Виверження Хунга також викинуло від 0,5 до 1,5 метричних мегатонн діоксиду сірки в стратосферу. Діоксид сірки виробляє сульфатні аерозолі, які відбивають сонячне світло і можуть викликати зниження поверхневого радіаційного впливу або різниці між вхідним і вихідним випромінюванням. Загалом це може призвести до глобального похолодання планети, якщо аерозольне навантаження стане досить великим, як це було під час виверження вулкана Пінатубо 1991 року. Зазначимо, що тоді в атмосферу Землі було викинуто близько 20 мегатонн діоксиду сірки. На щастя для нас, аерозольні викиди Тонги були вельми невеликими, а тому наслідки в основному обмежилися Південною півкулею.
Дослідники зазначають, що виверження підводного вулкана знизило глобальний радіаційний потік менш ніж 0,25 Вт на квадратний метр за 2-річний період, перш ніж він повернувся до рівня до виверження. Дослідники зазначають, що така короткочасна зміна, ймовірно, могла спричинити невелике похолодання в Південній півкулі, але дослідники кажуть, що було б складно отримати ту саму інформацію тільки з метеорологічних спостережень.
Раніше Фокус писав про те, що найбільше виверження в історії людства сталося 7300 років тому: що відомо.