Станом на 31 липня 2024 року державний борг України досяг 6 374,1 млрд грн, значно зросши через військові витрати та залучення міжнародних позик на пільгових умовах. Незважаючи на це, боргове навантаження залишається контрольованим завдяки низьковартісним офіційним позикам і підтримці міжнародних партнерів.
Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"). У липні 2024 року державний борг України в національній валюті збільшився на 3,3%, що дорівнює 206,2 млрд гривень.
Водночас, у валютному еквіваленті борг зріс на 2,1%, або на 3,2 млрд доларів. Основними чинниками зростання зовнішнього боргу стали залучення п'ятого траншу МВФ за програмою Extended Fund Facility (EFF) у розмірі 2,2 млрд доларів, а також зміцнення євро щодо долара США, що спричинило збільшення доларового еквіваленту боргу, деномінованого в євро. Станом на кінець липня 2024 року структура державного боргу України характеризується такими показниками:
- 75,3% державного боргу складають зобов'язання в іноземній валюті (зовнішній борг + валютні ОВДП), тоді як 24,7% припадає на борг у гривні. Для порівняння, до початку війни частка валютного боргу становила 65,1%, а гривневого – 34,9%;
- 72,7% державного боргу – зовнішні зобов’язання, тоді як 27,3% – внутрішні. До війни цей показник був на рівні 61% і 39% відповідно.
- 55% зовнішнього боргу складають офіційні позики, з яких 25,7% належить ЄС. Також 26,2% займають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), 13,7% – єврооблігації (включаючи гарантовані державою), та 5,1% інша заборгованість.
З моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, державний борг України суттєво зріс. У гривневому еквіваленті він збільшився в 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а в доларовому – на 66% (+62 млрд дол.). Це зростання обумовлене значними витратами на оборону та фінансуванням бюджетного дефіциту, що стали прямими наслідками військових дій.
Данило Гетманцев зазначає, що показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету. Проте, незважаючи на три роки війни, боргове навантаження на економіку України залишається помірним і контрольованим.
Значна частина зростання державного боргу під час війни забезпечується офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, та за низькими відсотковими ставками. Наприклад, вартість позик перед МВФ зараз є меншою, ніж потенційні ринкові запозичення, що робить їх більш привабливими для України.
У серпні 2024 року Національний банк України (НБУ) покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на кінець року до 89,6%, що є нижчим, ніж попередній прогноз у 93,8%. Водночас, за підсумками 2023 року, це співвідношення склало 84,4%.
Зростання боргового навантаження у перші роки війни було обумовлене суттєвим падінням ВВП на 29% і девальвацією гривні на 25%. Проте, стабілізація боргового тягаря на рівні 90-95% ВВП у наступні 2-3 роки можлива завдяки успішній реструктуризації виплат за єврооблігаціями та продовженню відстрочки за обслуговуванням і погашенням позик перед Паризьким клубом до 2027 року.
Україна вже має досвід стабілізації і скорочення державного боргу після військових дій у 2014-2015 роках. Протягом п'яти відносно мирних років (2016-2021) країна змогла скоротити боргове навантаження з 81% до 49% ВВП. Хоча сучасні умови значно важчі, підтримка міжнародних партнерів є на порядок більшою, що дозволяє утримувати боргове навантаження на контрольованому рівні.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна досягла остаточно угоди з кредиторами щодо реструктуризації держборгу на 20 млрд доларів до 2029 року. Власники євробондів України ухвалили рішення майже одноголосно. Це дозволить за три роки заощадити $11,4 млрд на обслуговуванні зовнішніх боргів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!