Життя після обвалу. Чому економіка України не зростає так, як це зазвичай буває в роки війни
Життя після обвалу. Чому економіка України не зростає так, як це зазвичай буває в роки війни

Життя після обвалу. Чому економіка України не зростає так, як це зазвичай буває в роки війни

Економіст Олексій Кущ аналізує останній аналіз стану української економіки від МВФ. Виходить, що країна розвивається за якимось аномальними, своїми законами, всупереч тому, що зазвичай відбувається під час воєн

МВФ погіршив прогноз зростання української економіки.

1. Замість зростання на 3,5-4% - уповільнення до 2,5%.

Але я б і це зростанням не називав, а лише вкрай повільним відновленням після катастрофічного обвалу на 28% у 2022-му році.

Поки на ВВП у нинішніх цінах у розмірі 10 трлн грн не вийдемо, говорити про зростання безглуздо — це просто відновлення після обвалу і низька статистична база порівняння (випускали один трактор, почали виробляти два — зростання 100%).

Але ефект низької бази порівняння вже вичерпується.

А взагалі, немає нічого дивного в падінні економіки в перший рік війни, до якої не готувалися. Тим паче, при втраті територій і частини населення.

Наприклад, ВВП СРСР у 1942 році впав на 30%.

Зате соромно не рости з темпами 10-15% у наступні роки війни, як це робили всі учасники антигітлерівської коаліції: той же СРСР зростав і на 20% на рік.

Саме тому Другу світову війну ті країни завершили зростанням (США), в нуль (Британія), з невеликим мінусом (СРСР).

Чому у нас немає кореляції між величезними державними витратами, зокрема й на оборону, і темпами економічного зростання?

Де ефект мультиплікатора, коли одна нова гривня держвидатків дає 4-5 грн нового ВВП і 1,5 грн нових податкових надходжень до бюджету? Коли економіка мультиплікується в зростання на кожному колі державних витрат.

Якщо за таких держвитрат у вас темп зростання 2,5% після падіння на 28% — значить, потрібно щось змінювати в консерваторії.

Важливо Ще менше електроенергії. Який вигляд має деградація української економіки

2. МВФ прогнозує і зростання показника держборг/ВВП з 88% до 90%.

Тут усе зрозуміло: буде і 100%, і вище, якщо не провести списання хоча б 50% боргу (з урахуванням того, що потреба в зовнішньому фінансуванні залишатиметься на високому рівні ще років п'ять мінімум).

Щоправда, є варіант — запустити економіку і скоротити потребу в кредитах, але тут дивись пункт 1.

3. Зате інфляція знизиться до 8%.

Показник інфляції у нас — це така, як писав Кант, "річ у собі".

Те, що треба купити, зростає в ціні двозначними темпами, але загалом по лікарні температура 36,6.

Одержимість НБУ інфляцією — це як критика потворного костюма:

"- Особисто я пришивав ґудзики, претензії є? — Ні, пришиті намертво".

Хоча зрозуміло, що за такої монетарної політики і за відсутності політики промислової, у нас і борг буде під 100% ВВП, і темпи зростання економіки — 2,5% замість 7-8%.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Українців чекає підвищення тарифів на газ та світло: що пообіцяли МВФ
Теги за темою
Економіка
Джерело матеріала
loader