Найчастіше у Верховній Раді голосують разом “Слуги народу”, “Довіра” і екс-ОПЗЖ - КВУ

Більшість законів Верховної Ради ухвалюється більшістю депутатів парламенту, яка складається з дуже різних політичних сил, які формально не співпрацюють з партією влади. Найчастіше голосують разомдепутати зі “Слуги народу”, групи “Довіра” і частини колишнього ОПЗЖ, а нині – групи “Відновлення України”. Також до цього списку долучаються депутати з “Платформи За життя та мир”. Такі висновки зробив “Комітет виборців України”, спираючись на результати фактичного голосування у Верховній Раді за проєкти законів у січні-червні 2024 року.

“Як правило, “за” натискали 82% депутатів “Слуги Народу” (194 депутати), 70% – групи “Довіра”, 64% – групи “Відновлення України”, 58% – групи “Платформа За життя та мир”. Також 50% депутатів “Голосу”, 49% – “Європейська Солідарність”, 48% – “За майбутнє”, 44% – позафракційні. Найменша підтримка прийнятих рішень ВР у депутатів ВО “Батьківщина” – в середньому 34% “за”, – зазначається в інформації КВУ. 

За висновком експертів КВУ, депутати мегабільшості – фракції “Слуга народу” – не змогли забезпечити 226 голосів “за” під час всіх голосувань. 16 законів із півсотні прийнятих, мали підтримку 200 і більше депутатів від “СН”.

За спостереженнями експертів, депутати різних політичних сил показують високу підтримку законопроєктів. “В середньому прийняті закони підтримували 279 народних депутатів. Кожен п’ятий закон прийнято конституційною більшістю. Найбільшу підтримку отримали проєкти щодо продовження воєнного стану і мобілізації”, – зазначається у повідомленні. 

“Неформальна коаліція “Слуги Народу” з групою “Довіра” існувала й до повномасштабного вторгнення. Однак в останні роки до неї фактично приєдналися екс-депутати ОПЗЖ: якщо в 2019-2022 рр. рішення ВР підтримували 20% депутатів цієї фракції, то в 2022-2024 р. – майже 60%”, – зазначає КВУ.

Як зазначали раніше експерти, з посиланням на результати соціологічних досліджень, більшість українців вважають, що країною повинні керувати люди з народу, а не представники правлячої еліти (43% проти 19%). Водночас значно менше виборців вважають, що у політиці їх має представляти пересічний громадянин, а не професійний політик.