Демобілізації бути чи ні: в Раді назвали умови і терміни, але лунають суперечливі заяви

Нардепи кажуть, що в жовтні до парламенту може бути внесений законопроєкт щодо звільнення з військової служби в час дії воєнного стану.

В Україні вже давно назріло питання демобілізації, адже за понад 2 роки повномасштабної війни бійці виснажені, потребують відновлення та заміни. Відповідне питання підіймалося під час розгляду нового закону про мобілізацію, але врешті було прибране з документа. І от тепер у Верховній Раді зробили обнадійливу заяву про можливість таки провести демобілізацію.

Коли можлива демобілізація в Україні, які умови, хто й чому відкидає її проведення – читайте на ТСН.ua.

Коли можуть ухвалити закон про демобілізацію

Оптимістичну заяву про можливість проведення демобілізації зробив напередодні секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За словами нардепа, якщо теперішні темпи мобілізації в Україні будуть збережені до кінця літа, в парламенті можуть розпочати розгляд законопроєкту про демобілізацію.

Так, Костенко повідомив, що після набуття чинності нового закону про мобілізацію у Генштабі ЗСУ задоволені темпами призову на військову службу:

"Їх [представників Генштабу] задовольняє кількість мобілізованих, яка навіть перевищує очікування. Вони сподіваються, що ця тенденція зберігатиметься".

Як зазначив народний обранець, збереження таких темпів мобілізації до кінця літа дозволить внести до Ради законопроєкт про демобілізацію. Документ може бути ухвалений у жовтні 2024 року.

Коли закон про демобілізацію може набути чинності

Водночас членкиня безпекового комітету парламенту Ірина Фріз повідомила, що на засіданні робочої групи комітету з Міноборони і Генштабом 19 червня була досягнута домовленість щодо демобілізації.

"На робочій групі з Міноборони і Генштабом дійсно головою було порушене питання у необхідності розробки відповідного законопроєкту, який згідно з прикінцевим положенням закону про мобілізацію було довірено виконавчій гілці владі, тобто уряду. Була досягнута домовленість, що Генштаб і Міноборони будуть відслідковувати протягом 3-4 місяців динаміку здійснення мобілізації за новим законом. Якщо вона буде мати таку ж позитивну характеристику, як за травень та червень, тоді у жовтні має бути поданий відповідно розроблений законопроєкт щодо звільнення з військової служби в час дії воєнного стану, щоб він був розглянутий своєчасно та ухвалений депутатами", – розповіла Фріз.

Вона зазначила, що Міноборони і Генштаб прагнуть, щоб закон про демобілізацію набув чинності від грудня 2024 року.

Умови для демобілізації

Фріз пояснила, що законопроєкт про демобілізацію передбачатиме, що можливістю та аргументом для звільнення з військової служби будуть 36 місяців безперервної служби, з яких 18 – за бойовими розпорядженнями.

"Порядок звільнення можна обговорювати, але це абсолютно дієвий та правильний алгоритм з огляду на потреби ЗСУ в доформуванні у разі звільнення тощо", – додала депутатка.

Читайте провідні новини дня:

• Ядерна загроза для заходу України: що обирають ціллю і якою може бути відповідь Путіну
• Мобілізація по-новому: чи може ТЦК відібрати водійські права на блокпосту і як їх повернути
• Що далі після Швейцарії: чотири основні фактори, які визначать шлях до миру та закінчення війни

Демобілізація неможлива – чому, і хто про це заявив

Одіозна нардепка Мар’яна Безугла назвала "неправдою" інформацію про ймовірний розгляд законопроєкту про демобілізацію наприкінці літа. Такий коментар вона залишила під повідомленням у Мережі українського блогера Євгенія Прокопишина, який розмірковував на цю тему після заяви Костенка.

"ГШ [Генштаб] каже, що темпи мобілізації значно зросли і перевищують очікування – можливо з осені буде часткова демобілізація (швидше за все, довготривала ротація). Але важливо не просто набрати людей, а набрати молодших і добре їх підготувати – от з цим все ще є проблеми..." – написав Прокопишин.

Безугла коротко спростувала таке припущення, написавши, що "це неправда". У наступному коментарі депутатка додала, що "мобілізація зросла, також вже має ефект рекрутинг, але ніякої демобілізації не розглядають".

Політикиня також пообіцяла окремо написати про те, що насправді відбувалося на засіданні безпекового комітету парламенту.

Водночас очільник МВСІгор Клименко заявив, що наразі в Україні немає умов для проведення демобілізації, оскільки на фронті дуже потрібні досвідчені військові, які вже відвоювали понад два роки.

Міністр повідомив, що розмовляв на тему демобілізації з командирами, які перебувають на лінії фронту:

"Якщо ми демобілізуємо тих людей, які, наприклад, відслужили 2 роки, то в нас "просяде" фронт і підрозділи будуть неповноцінними. Ми зараз або маємо поновити боєздатність підрозділів і в нас має бути, як мінімум, рівноцінна заміна під час ротації діючих бригад і батальйонів... Ми не маємо права обвалити фронт".

Клименко додав, що розуміє військових, які давно воюють та хочуть демобілізуватися, але ситуація на фронті та вцілому у державі наразі не дозволяє цього зробити.

"Щоб утримати, нам потрібні досвідчені військові. Наприклад, ці люди, які зараз тренуються на полігоні, вони стануть досвідченими військовими через кілька місяців... Якщо буде два склади, тоді ми зможемо говорити про якусь більшу демобілізацію", – розповів голова МВС.

• В МВС уточнили, хто має право на демобілізацію
• "Відчуваю, як ніби я в рабстві": військова Аліна Михайлова про необхідність термінів демобілізації
• За яких умов батько трьох дітей може звільнитися зі служби: адвокатка дала відповідь