Нові тарифи на електрику: куди підуть гроші і в які фейки вірять українці
Нові тарифи на електрику: куди підуть гроші і в які фейки вірять українці

Нові тарифи на електрику: куди підуть гроші і в які фейки вірять українці

ТСН.ua розбирався, якою є реальна ціна на електрику в Україні, що думають про підвищення тарифу українці і на які фейки "ведуться".

Кабінет міністрів підняв тариф на електрику для населення від 1 червня на 60% – до 4,32 грн/кВт-год. Уряд запевняє, що це дійсно необхідний крок в теперішніх умовах постійних обстрілів об'єктів енергетики. Натомість деякі українці вже придумують різні "теорії змови", чому тариф на світло здорожчав саме зараз.

ТСН.ua розбирався, чи справді підвищення цін на світло допоможе відновити енергетичний сектор, чому це відбувається саме зараз і що думають про це українці.

Чи можна були уникнути підвищення і яка реальна ціна на електрику

Експерт аналітично-комунікаційної агенції "Маркет.Інфо" Олександр Голіздра у колонці на "Економічній правді" пояснив, з чого складається тариф на електроенергію для населення.

За його словами, виробнича собівартість 1 кВт-год державного "Енергоатому" становить 1,7 грн з ПДВ без урахування ПСО. Виробнича собівартість "Укргідроенерго" приблизно така ж (ця вартість значно зросте після включення до неї витрат на відновлення зруйнованої генерації).

"Ще 3,25 грн за кВт-год з ПДВ – середньозважені витрати на передавання, розподіл та постачання. Тариф на передавання становить 0,63 грн за кВт-год, тариф на розподіл та постачання населенню залежить від регіону; також сюди закладений невеликий прибуток ОСР (Оператор системи розподілу. – Ред.) та "Укренерго" на розвиток мереж", – каже експерт.

Голіздра наголошує, що виробнича собівартість державних атомної та гідроенергії з доставкою споживачу становить мінімум 4,65 грн, що трохи вище за новий тариф. Тому запропонований Міненерго тариф для населення – це собівартість виробництва та доставки електроенергії без всіляких "накруток".

Радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко (не плутати з ексочільником забороненої ОПЗЖ Юрієм Бойком) в ефірі "Громадського радіо" сказав, що на сьогодні ринкова ціна на електроенергію для середнього бізнесу — близько 8 грн за 1 кВт.

"Чи може держава собі дозволити встановити аналогічну ціну для населення? На сьогодні — ні. Будь-яка цифра, відмінна від 8 грн, це політичний компроміс між тим, що вимагає галузь і тим, що держава зможе собі дозволити в якості розумного балансу між економічною доцільністю та соціальним захистом населення", – сказав радник прем'єра.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко у коментарі Delo.ua заявив, що підвищення було неминучим через неспроможність державних компаній покривати різницю в тарифах.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, підвищення тарифів було вимушеним та необхідним рішенням, щоб країна не залишилася взагалі без електропостачання внаслідок російських атак на об'єкти енергетичної інфраструктури.

Чому саме зараз і куди витратять гроші

Підвищення тарифів збіглося у часі з регулярними відключеннями світла в Україні. Деякі користувачі соцмереж навіть почали вірити у якусь змову: мовляв світло почали відключати, щоб "підготувати" людей до підвищення ціни.

Та експерти пояснюють: українська енергетика через постійні масовані обстріли РФ перебуває у вкрай важкому стані.

Як зазначає експерт з питань енергетики Олександр Голіздра, попереднє підвищення тарифу влітку 2023 року допомогло провести ремонтну кампанію генерації та мереж, тож осінньо-зимовий період 2023-2024 років Україна пройшла без блекаутів.

Проте навесні 2024 року Росія завдала по українській енергетичній інфраструктурі нових ударів, через які було втрачено близько 8 ГВт генеруючих потужностей. А на відновлення потрібні кошти.

За оцінками Світового банку, до 2026 року відновлення української енергетики може коштувати 110 млрд грн.

Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус оцінив збитки української енергетичної інфраструктури від російських атак у $12,5 млрд. За його словами, станом на зараз близько 50% енергетичної інфраструктури України постраждали від російських обстрілів.

Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук підтвердила, що усі додаткові ресурси від підняття тарифу для населення підуть саме на ремонт енергосистеми.

Натомість директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко стверджує, що гроші підуть у дві компанії. Зокрема, 15% в "Укргідроенерго", яке потребує грошей на відновлення. Натомість 85% піде в "Енергоатом".

"І якщо бути відвертим, це просто маячня якась, тому що "Енергоатом" і не постраждав, і немає об'єктів, які треба відновлювати; і спускає гроші, вибачте, в унітаз, імітуючи будівництво нових атомних реакторів, які навіть за ідеальної ситуації можуть з’явитися не раніше, ніж за 10−15 років", – стверджує фахівець.

Нові тарифи заохотять людей до економії

Фінансовий експерт і блогер Сергій Фурса, відомий своїми критичними висловлюваннями на адресу чинної влади, рішення про підвищення ціни на електрику підтримує. Про це він написав у статті на "Главкомі".

"З такими смішними тарифами ніхто не збирався економити електрику. Всі заклики економити лишились без відповіді. Така вже людська натура. А дефіцит в системі нікуди не подінеться найближчі кілька років. Вища ціна має призвести до скорочення споживання. Так працює економіка", – каже Фурса.

Таку ж думку поділяє аналітикиня консалтингової компанії ExPro Electricity Дар'я Орлова.

"Було б доцільно, якби ті, хто здатен платити переходив на більш ринкові тарифи. Є дійсно малозабезпечені верстви населення і для них є пільги. Але висока ціна на електроенергію спонукатиме населення приймати певні енергоефективні рішення. Навіть двозонні лічильники є далеко не у всіх, хоча з ними можна реально зекономити", – сказала Орлова у коментарі Delo.ua.

"Флешмоб" українців і віра в фейки

Фінансовий експерт Сергій Фурса у статті на "Главкомі" зауважив, що Мережею шириться ледь не флешмоб: українці масово публікують різноманітні інфографіки з порівнням цін на електрику в Україні та Європі, які не мають нічого спільного з реальними цифрами.

"І от хтось зробив ці таблички. Може навіть в Росії. І тепер купа українців не думаючи бігає з цими табличками і постить скрізь. Не думаючи. Не вмикаючи мозок. І ганьбиться. По повній програмі. Не тому, що їх ввели в оману. А тому що навіть не почали думати перед тим, як повірити.

Що це за таблички? Та хто його зна. Може це повний фейк. Може іноді ці табличкі відображають біржову вартість електроенергії. Які зовсім не відповідають тому, що в результаті платить кінцевий споживач. Тим більше, що в Британії і ЄС, переважно, населення платить вищу ціну ніж бізнес. На відміну від України", – пише Фурса.

Ще один фейк, в який повірили багато українців – що наша держава досі експортує електроенергію до Європи. В "Укренерго" вже втомилися публікувати пресрелізи у відповідь на численні вкиди у Telegram. "Укренерго" наголошує, що Україна не здійснює та не планує здійснювати продаж електроенергії в інші країни.

Навпаки, у травні 2024 року Україна майже вдвічі збільшила імпорт електроенергії і імпортувала рекордні 448 тисяч МВт-год.

Ще один "флешмоб" у соціальних мережах – пости про вимогу знизити ціну на електрику. Якою б наївною не здавалася б ця ініціатива, уже десятки, якщо не сотня тисяч громадян поділилися такими публікаціями у Facebook.

Інші українці з сарказмом відреагували на таку ініціативу, розуміючи її абсолютну беззмістовність.

Яка ціна на електрику в Європі

Фінансовий експерт Сергій Фурса нагадав, що тарифи для населення в Україні досі залишаються найнижчими в Європі. Наприклад, електроенергія для українців коштує дешевше, ніж в Молдові. Згідно з даними Євростату, в Молдові, незважаючи на низький рівень зарплат та пенсій, електроенергія коштує 6,41 грн за кВт*год.

Середня вартість електроенергію в ЄС сягає 9,74 грн за кВт*год.

Як пише "Слово і діло", найвищі ціни на електроенергію у Німеччині (0,40 євро за кВт-год), Бельгії та Ірландії (0,38 євро кВт-год).

У Данії один кіловат коштував 0,36 євро, на Кіпрі – 0,35 євро, в Італії – 0,33 євро, у Чехії – 0,32 євро, у Латвії – 0,28 євро, в Австрії – 0,27 євро, Франції – 0,26 євро, Нідерландах – 0,25 євро, Фінляндії – 0,24.

У Греції, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві вартість одного кВт-год становила 0,23 євро, у Польщі та Швеції – 0,22 євро, у Словенії – 0,21 євро, у Люксембурзі – 0,20 євро.

Скільки Захід виділяє на відновлення енергетики в Україні

Фонд підтримки енергетики України був створений навесні 2022 року. Як передає Міненерго, за останні декілька тижнів внесли кошти чи задекларували наміри про внески до Фонду Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Данія, Ісландія, Естонія.

Зокрема, Австрія виділить 5 мільйонів євро на відновлення енергетики України, Британія внесе 23 млн євро, Німеччина надасть 24 мільйони євро. Швеція надасть для Фонду підтримки енергетики України додатково понад 42 мільйони євро, і ще майже 12,7 мільйона євро відправить на підтримку енергетики через Програму розвитку ООН в Україні.

Крім того, після потужних ракетних ударів по об'єктах енергетики цієї весни, Україна отримала від міжнародних партнерів для відновлення енергетичної інфраструктури 42 вантажі гуманітарної допомоги вагою понад 600 тонн.

Допомогу, зокрема, передали Німеччина, Латвія, Норвегія, ОАЕ, Ірландія, Польща, Фінляндія, Швеція, Нідерланди. 

Серед наданого Україні обладнання – понад 230 генераторів, потужний високовольтний трансформатор, 880 бочок трансформаторної оливи, понад 25 км проводів та кабелів, магістральні газові труби, різноманітне електротехнічне обладнання. 

  • Здорожчання електроенергії: у Пенсійному фонді пояснили, як перерахують субсидії (інфографіка)
  • Не лише на світло: у Раді готують підвищення цін на ще одну комунальну послугу
  • Що загрожує українцям за несплату комунальних послуг
Джерело матеріала
loader
loader