10 питань про відключення електрики в Україні: чому не збігаються графіки та чого чекати взимку
10 питань про відключення електрики в Україні: чому не збігаються графіки та чого чекати взимку

10 питань про відключення електрики в Україні: чому не збігаються графіки та чого чекати взимку

"Як у вас зі світлом?" - перше, про що ми запитуємо один одного останніми днями. За своєю актуальністю та злободенністю це перевершує більшість інших побутових проблем. Тим більше, що відключення електроенергії (а особливо їх графіки) викликають безліч непорозумінь та запитань. Ми систематизували і зібрали разом усе, що стосується нашого «безпросвітного сьогодення», і відповіли на очевидні питання, пов'язані з цією темою.

Які бувають типи відключень

💡Експерти називають три причини вимкнення світла. Найбільш зрозумілі – це планові (стабілізаційні) відключення. Вони відносно прогнозовані та відбуваються через дефіцит генерації. Про можливість їх застосування напередодні попереджає Укренерго, розподіляючи обсяги дефіциту по кожній з областей країни. Саме після цього починають діяти графіки.

💡Аварійні виключення практично завжди відбуваються через воєнні дії. Ушкодження об'єкта генерації внаслідок обстрілу призводить до припинення подачі електрики на великих територіях, і позначити часові рамки усунення наслідків у цьому разі неможливо.

💡Третій тип - локальні аварії. Це умовно «мирні» випадки, пов'язані з погодними проблемами, технічними поломками та «повсякденними форс-мажорами». У таких епізодах знеструмлена територія менш масштабна. У звичайному житті подібні аварії залишалися майже непоміченими, але сьогодні, коли все накладається одне на інше, вони сприймаються не менш болісно, ​​ніж інші відключення. Та й часу на їхнє усунення йде більше, адже енергетики завантажені роботою в режимі 24/7.

Кого відключать першими

Користувачі поділяються на дві глобальні групи.

💡Перша – об'єкти критичної інфраструктури. Стабілізаційні відключення до них не застосовуються. Хоча був уже «дзвіночок» 4 червня, коли про таку можливість було заявлено офіційно.

💡Друга група включає виробничі структури (бізнес) і безпосередньо побутових користувачів. Спершу під обмеження потрапляють представники бізнесу. І тут можуть бути варіанти. Грубо кажучи, заводам не просто «вирубують рубильник», а пропонують обмежену кількість енергії, у обсяг якої велике виробництво має вкластися. Це своєрідний примус економії. Наступні у списку - це прості громадяни у своїх будинках та квартирах. Тут все простіше: світло просто вимикається, і користувачам (нам з вами) потрібно підлаштовуватися під графіки та сподіватися на їхнє дотримання.

Чорне, сіре, біле: як діють графіки

Щодня ми все більше звикаємо жити за графіками, і вже кожен розуміє, що означає колір квадратиків у табличках, отриманих від енергетичних компаній.

  • 💡Чорний - коли у вашому будинку у цей час світла не буде точно.
  • 💡Сірий (найбільш непередбачуваний) - коли можливі обидва варіанти.
  • 💡Білий – найжиттєрадісніший, всі принади цивілізації в ці години вам доступні.

Але! Плавне перетікання з одного режиму до іншого відбувається не завжди. Буває, «чорний режим» закінчується раніше, і світло повертається до вказаного часу. Але й навпаки можливо: якщо «чорний режим» переходить у «сірий», і електрика, з'явившись раніше за встановлену годину, так само швидко може зникнути. Так що завчасно не радійте щастю, що несподівано звалилося. Краще встигніть у ці хвилини хоч щось зарядити.

До речі, «білий режим» теж не дає 100% гарантії, адже стабілізаційні відключення можуть збігтися з аварійними.

Чорний колір – світла немає. Білий колір – світло є. Сірий світло може бути, а може і не бути. Скрін ДТЕК

Чому графіки можуть не дотримуватися

Спікери енергетичних структур запевняють, що відсоток таких випадків не такий великий. Йдеться про 95-97% (для Києва), коли графіки збігаються. Якщо ж ви стали жертвами 3-5%, то причин може бути кілька. Буває, не завжди у штатному порядку спрацьовує техніка. Процес включення-вимикання відбувається в автоматичному режимі, і якщо раптом стався збій, то «пересмикнути рубильник» на місці здатний лише електрик з аварійної бригади. А де є людський чинник, там можуть виникнути й інші непередбачені обставини. «З'їсти» час може навіть банальний затор на дорозі.

Ще однією причиною збою найчастіше стає швидкість зміни режимів подачі електрики. Це нам здається, що чотири години без світла - майже нескінченний час. А для величезної енергосистеми це дуже мало. Вона, як живий організм, не завжди може так швидко перебудуватися і стабілізуватися. Фахівці наводять простий приклад. Допустимо, є дві лінії подачі електрики. На один час вимикання закінчується, на другий - починається. При цьому ліміти на подачу за сукупністю на обидві лінії ніхто не скасовує. Буває, коли витрата електрики на лінії, що включається, несподівано перевищує відведений ліміт. І щоб досягти необхідного балансу, доводиться «пригальмувати» подачу світла в одній та іншій групі. Йдеться про 20-30 хвилин. Не настільки глобально, але зголоднілі користувачі звертають увагу навіть на кожну секунду прострочення. Порада одна: не включайте відразу всі прилади з появою у вас світла, робіть це поетапно. І тут має включитися колективна свідомість, бо зиск у цьому є для кожного.

Скільки часу може тривати відключення

Зрозуміло, у кожному регіоні графіки встановлюються на місці. Тут є пряма залежність від лімітів, виділених Укренерго, та внутрішніх ресурсів місцевих обленерго. Для Києва діє режим: дві години світло є точно, три години під питанням (сірий квадратик) та чотири години без електрики. І так по колу. Про збільшення кількості «чорних квадратиків» поки не йдеться. Це хороша новина, погана – найближчим часом їх точно не поменшає.

Чому в деяких будинках світло не відключають взагалі

Про такі об'єкти могли просто забути. Подібне часто зустрічалося в першу «блекаутну зиму» 2022-2023 років. Але потім списки оновили, і «втрачених будинків» залишилися одиниці. Також причиною може стати виключно ручне управління світлом у цих будинках. Кожна дія проводиться тільки електриком, що не завжди можливе через дефіцит останніх.

Ще варіант - будова знаходиться на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури. Тут залишається лише позаздрити таким «щасливчикам». Втім, фахівці вважають такі випадки винятком та рідкістю. Здебільшого сусіди можуть просто не помічати або не знати, що електрику у тих, хто «завжди світиться», все ж таки забирають, але в інший час.

Чому вночі світла немає довше

У нічний час найбільш активно триває ремонт об'єктів генерації, що постраждали від обстрілів. Це простіше робити вночі і зі стратегічних міркувань, і тому, що це більш комфортно для населення, більшість користувачів вночі сплять. А ще в нічний час система позбавлена ​​живлення від сонячної енергетики. До повномасштабного вторгнення частка усієї відновлюваної енергетики - сонячної, вітрової, біостанцій - коливалася на рівні 8%. Тоді це була більш перспективна складова, нині - життєво важливий компонент усієї енергосистеми.

Чому на початку літа відключень побільшало

Головна причина – виведення на ремонтно-профілактичні роботи блоків реакторів АЕС. Частка атомної енергетики у енергосистемі України становить близько 60%. Кожна друга лампочка в країні горить завдяки цьому. З 9 тих, що перебувають у доступній експлуатації (6 реакторів ЗАЕС знаходяться на непідконтрольній території), 2 зараз не виробляють електроенергію. А ще кондиціонери! Енергетики просять не включати їх, незважаючи на літню спеку, але чи всі до цих прохань прислухаються?

Чи можна зробити критичними об'єктами світлофори

Теоретично – так. Але цього зараз ніхто не буде робити, не вистачить ні грошей, ні ресурсів. Світлофори забезпечуються електрикою разом із будинками, розташованими поруч. Якщо така будівля є критичним об'єктом, то світлофор працюватиме. Якщо це звичайний житловий будинок, то - ні, не працюватиме.

Чого чекати взимку

Буде гірше. Набагато гірше. І це не страхи на рівні "сусідка, яка все знає, попередила". Про це говорять і експерти, і представники влади. Ремонт постраждалих енергооб'єктів хоч і йде, але на його ефективність сьогодні навряд чи варто розраховувати з упевненістю. Сам по собі процес вкрай трудомісткий, і брак потрібних запчастин, і комплектуючих для постраждалих ТЕС – не найбільша проблема, з якою стикаються енергетики. Набагато страшнішими є ризики повторних ударів ворога по відновлених блоках.

За різними оцінками, в холодні місяці світла може не бути до 10 годин на добу. І це не найгірший прогнозований варіант.

Втім, оптимізм втрачати зарано. Енергетики обіцяють поновити все, що можливо. За попередніми домовленостями західні союзники максимально забезпечать Україну імпортною електроенергією. Та й звичайні українці, пам'ятаючи досвід минулого зимового блекауту, вже запаслись альтернативними джерелами енергії. Але попереджений – значить, озброєний. 

Джерело матеріала
loader
loader