Китай запустив апарат для збору зразків ґрунту зворотного боку Місяця

Китай запустив новий зонд для збору зразків зі зворотного боку Місяця. Безпілотна ракета із зондом «Чан'є-6» стартувала з космодрому Веньчан приблизно о 17:27 за місцевим часом, повідомляє ВВС.

Місія розрахована на 53 дні, очікується, що за цей час апарат збере близько двох кілограмів місячного ґрунту. Після цього він спробує знову злетіти, перебуваючи на зворотному боці Місяця.

Його ще називають темною стороною. Ця назва пов'язана з тим, що він невидимий із Землі, а не тому, що він не ловить сонячне світло. У нього товстіша і більш древня кора з великою кількістю кратерів, які менше вкриті древніми потоками лави, ніж ближня сторона.

Це може полегшити збір матеріалу, який може пролити світло на те, як утворився Місяць.

"Чан'є-6 вперше збере зразки зі зворотного боку Місяця", - заявив Ге Пін, заступник директора Китайського центру дослідження Місяця та космічної інженерії.

Зонд був названий на честь богині Місяця та одного з найпопулярніших персонажів китайської міфології. Очікується, що він здійснить посадку в Басейн Південний полюс - Ейткен, ширина якого складає близько 2500 кілометрів, а глибина - до восьми кілометрів.

Його основна мета – зібрати місячний ґрунт та провести експерименти.

Запуск започаткував першу з трьох місій Китаю на Місяць, які мають відбутися цього десятиліття. "Чан'є-7" шукатиме воду на південному полюсі Місяця, а "Чан'е-8" спробує встановити технічну здійсненність будівництва запланованої бази, відомої як Міжнародна місячна дослідницька станція.

Нагадаємо, зонд "Чан'е-5", що складається з орбітального, посадкового, злітного і модулів, що повертається, був запущений 24 листопада 2021 року. 1 грудня космічний апарат здійснив посадку на Місяці, через 48 годин – злітний апарат доставив його до орбітального модуля для повернення на Землю.

Політ став першою подібною безпілотною місією, а Китай – першою за 44 роки країною, яка доставила проби місячної породи на Землю.

Попередня місія була організована СРСР у 1976 році, коли проби ґрунту з поверхні супутника Землі збирав апарат «Луна-24».