Старі назви народів "допомогли"
Багату історію творення українських прізвищне оминув вплив іноземних народів, які приїжджали в Україну та залишались жити у ній. Наші предки давали їм прізвиська, які згодом переростали у родові імена, залежно від того, до якого народу належала людина.
Про це йдеться в Етимологічному словнику творення українських прізвищ. Примітно й те, що прізвища утворювали, надаючи їм питомого українського та природного для нашого мовлення звучання.
Тож старі назви народів найближчих сусідів України, такі як турчин (турок), волошин (румун), лях (поляк), угр (угорець) литвин (білорус), москаль (росіянин) та стара самоназва русин, утворили чимало родових імен.
Наприклад, найвідоміші з них:
- Волошин, Волощенко, Волощук — предки з румунських народів;
- Литвин, Литвиненко, Литвинчук, Литвинюк — предки з білоруських народів;
- Лях, Ляшко, Ляшенко, Ляшок, Лящук — предки з польських народів;
- Москаль, Москаленко, Москалець, Москалюк — предки росіяни;
- Русин, Русинський — предки русини;
- Турчин, Турчиненко, Турчинець, Турчинів — предки з турецьких народів;
- Угрин, Угринович — предки з угорських народів.
Раніше "Телеграф писав, що серед українських прізвищ є ті родові імена, які були створені від назв військових чинів на Запорізькій Січі.