Нестиковки та прогалини нового законопроекту про мобілізацію: оцінка юристів
Нестиковки та прогалини нового законопроекту про мобілізацію: оцінка юристів

Нестиковки та прогалини нового законопроекту про мобілізацію: оцінка юристів

Наскільки конституційними є положення документа, "Телеграф" запитував у правозахисників.

Законно, але несправедливо

Перше, що викликає стурбованість правозахисників у новому законопроекті, – це зобов’язання осіб, що отримали інвалідність з початку повномасштабного вторгнення, пройти повторний медичний огляд, каже адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

За словами юриста, значна частина таких громадян виїхали за кордон, тому виконати цю вимогу особисто, а не шляхом надання вже існуючих документів про присвоєння групи інвалідності, їм буде вкрай складно.

– По-перше, із закону не зрозуміло, яким буде механізм формування нових комісій і проходження громадянами медоглядів. По-друге, я розумію, що на фронті не вистачає людей, але якщо до активних бойових дій будуть залучати осіб з інвалідністю, постане питання не лише їхньої безпеки, а й долі їхніх побратимів, які навряд чи зможуть покластися на такого бійця під час виконання бойових завдань, – каже юристка в коментарі "Телеграфу".

В історії з виключенням із документу положення про демобілізацію правозахисниця називає спробою штучного затягування вирішення проблеми, що давно стала гострою для суспільства.

За словами Катерини Аніщенко, якщо буде ухвалено законопроект в сьогоднішній редакції, це виглядатиме як свідоме ігнорування владою інтересів і об’єктивних потреб військових у відпочинку.

– Особливо дивно це виглядає та тлі визнання пересувних цирків критично важливими для функціонування економіки в особливий період і надання їхнім працівникам можливості отримати відстрочку. Тобто, одні воюють третій рік поспіль без можливості звільнитися, а інші звільняються від служби взагалі на вкрай сумнівних підставах. Застосувати слово "незаконно" в даному випадку не можна, але це як мінімум несправедливо, – каже юристка.

Одна з найбільш обговорюваних норм майбутнього закону – санкції для тих, хто не стане на військовий облік – викликає сумніви не стільки в питанні конституційності (адже, згідно Конституції, під час дії воєнного стану деякі права громадян можуть обмежуватися), скільки у сенсі дієвості.

За словами правознавиці, досвід впровадження подібних заходів у сімейному законодавстві показує, що жодного впливу на порушників вони не матимуть.

– Боржникам за аліментними платежами (понад 3 місяці) також свого часу заборонили користуватися транспортними засобами і що? Як їздили, так і їздять. Навіть якщо цей момент візьмуть під жорсткий контроль, забиратимуть авто на штрафмайданчики, люди просто пересядуть на громадський транспорт і на велосипеди. Який зв’язок ця норма взагалі має з мобілізацією і яка від неї користь?

Замість каральних заходів, слід дати тим патріотам, які не втекли за кордон, мотивацію служити. Дозвольте обирати спеціальність на фронті, щоб люди, які бояться зброї, могли повернути борг Батьківщині, займаючись іншою роботою в армії. Збільшіть виплати, пільги, компенсації, частину з яких чомусь викинули з фінальної версії документу. Головне — визначити термін служби, щоб людина знала, на що їй розраховувати, – каже юристка.

Щодо оскарження накладених обмежень через неявку в ТЦК, Катерина Аніщенко налаштована не надто оптимістично. За словами адвоката, для цього потрібно спочатку пройти "дев’ять кіл пекла" в українських судах, після чого подаватися в ЄСПЛ.

Втім, навіть дійшовши до Європи, гарантій позитивного результату ви не матимете, адже дане рішення вкладається в закони воєнного часу. Ба більше, програвши в суді і отримавши зобов’язання виплати матеріальної компенсації, держава може посилатися на нестачу коштів в особливий період і відмовитися від виконання вимоги.

"Як це працюватиме на практиці, покаже час"

Хоча новий законопроект про мобілізацію дійсно не позбавлений недоліків, називати його антиконституційним або дискримінаційним буде невірним, вважає юрист, спеціаліст у військовій практиці Владислав Мартинчук.

За словами експерта, ледь не єдине положення, що викликає юридичні питання в сенсі реалізації: терміни для оновлення військовозобов'язаними особистих даних.

– Зробити це можна у ТЦК, ЦНАПі або електронному кабінеті не пізніше 60 днів з дня ухвалення закону. Втім, електронного кабінету досі не існує. Кабмін тільки зараз встановлює двомісячний дедлайн для впровадження цього сервісу. Таким чином, виникає сумнів у тому, що громадянам вдасться скористатися дистанційним способом оновлення даних, – каже юрист в коментарі "Телеграфу".

Щодо обмежувальних заходів для "ухилянтів" від походів до ТЦК, фахівець не бачить в цих нормах нічого "кримінального". За словами Владислава Маринчука, згідно з положеннями законопроекту, в консульських послугах як таких вам не відмовлять.

Натомість, одночасно з наданням вам необхідної послуги ви будете зобов'язані надати свої дані для внесення їх у відповідні реєстри. Якщо ж ви звернулися в консульство для повернення на Батьківщину, то і цю вимогу можна оминути. На неповнолітніх дітей порушників норма взагалі не розповсюджуватиметься — їм відмовляти не будуть за будь-яких умов.

– Водночас, якщо ви потребуватимете цих послуг за кордоном, ми знову повертаємося до неможливості оновлення даних через електронний кабінет, якого фактично ще не існує. Щодо заборони користуватися транспортним засобом, питання тут не до законності, а до логіки цієї санкції і її ефективності. Щоб накласти таке обмеження, ТЦК потрібно звернутися до суду і повідомити людину про те, що проти неї впроваджується таке обмеження. Як це працюватиме на практиці, покаже час. В будь-якому разі, добре, що з цієї норми виключили обмеження по користуванню банківськими рахунками і продажу на рухомості. Це було вже занадто, – зазначає юрист.

Норма про можливість бронювання помічників депутатів, яка викликала неабияке обурення суспільства, також не несе в собі якоїсь сенсації, каже Владислав Мартинчук. Військовозобов’язані, що займають дані посади, отримають право на бронювання на загальних підставах як держслужбовці.

За словами юриста, певна логіка в цьому положенні є, оскільки без помічників депутатів законодавчі процеси в країні можуть бути паралізовані. До того ж, ліміт на двох помічників також здається вельми адекватним, каже експерт.

Основні положення

На третьому році повномасштабного вторгнення РФ, в Україні фактично все діє довоєнне мобілізаційне законодавство. Над створенням нових положень нардепи працювали майже півроку, а загальна кількість правок склала понад 4000. Втім, назвати остаточну редакцію законопроекту виваженою в питанні збереження балансу інтересів держави і військовозобов’язаних громадян можна лише з натяжкою.

Так, найочікуваніше серед військової спільноти положення про право на демобілізацію після 36 місяців служби в законопроект вирішили взагалі не включати. За словами авторів документа, на прохання міністра оборони Рустема Умерова і головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, цю норму пропишуть в окремому законі.

Натомість, якщо проект буде ухвалено, в Україні почнуть діяти санкції для тих, хто не має військово-облікових документів. Зокрема, обмеження в отриманні консульських послуг і праві на керування транспортними засобами для чоловіків від 18 до 60 років. Ба більше, попри впровадження електронного кабінету призовника, військовозобов’язані повинні будуть носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представників ТЦК, поліцейських або прикордонників.

Не забули депутати й про себе. Згідно з положеннями нового законопроекту, народним депутатам дозволять забронювати від мобілізації двох помічників. Крім того, право на відстрочку від мобілізації тепер матимуть бенефіціарні власники стратегічних підприємств, навіть якщо вони не працюють на цьому підприємстві.

Решта громадян зможуть уникнути мобілізації за наступних умов:

Окрім обмежувальних санкцій, в новому законопроекті міститимуться й мотиваційні норми. Варто зазначити, що деякі з тих, що були попередньо схвалені, в остаточну редакцію не увійшли, а саме:

  • одноразова доплата у розмірі 70 тисяч гривень військовослужбовцям, які перебувають на "нулі",
  • щомісячно виплачується винагорода за особливості проходження служби у розмірі 10 000 грн,
  • фіксовану плату за знищену техніку.

Решта можуть набрати сили вже найближчим часом:

Теги за темою
Законопроект
Джерело матеріала
loader
loader