Франція приєднується до зусиль Польщі щодо обмеження українського імпорту

Франція приєдналася до Польщі у заклику до подальших обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції, погрожуючи зірвати переговори про продовження доступу Києва до зони вільної торгівлі з ЄС ще на один рік, повідомили POLITICO три європейські дипломати.

Президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зустрілися в п'ятницю під час саміту Веймарського трикутника в Берліні, де вони закликали підтримати Україну в її протистоянні агресивній війні Росії.

За словами дипломатів, обидва лідери також уклали угоду щодо зближення  позиції Парижа і Варшави напередодні вирішальних переговорів у вівторок ввечері, які будуть спрямовані на подолання розбіжностей, що виникли між країнами ЄС і Європейським парламентом відносно торгівлі з Україною.

За оцінками Єврокомісії, на які посилаються двоє дипломатів, які говорили анонімно, ці зміни коштуватимуть Україні 1,2 мільярда євро торговельних надходжень.

«Це величезні кошти для країни, яка потребує допомоги. Держави-члени, які найбільше демонструють свою підтримку Україні, водночас завдають їй найбільшої шкоди», — сказав один з дипломатів.

Якщо конфлікт не буде швидко вирішено, він ризикує затьмарити саміт лідерів ЄС у Брюсселі цього четверга  і викрити декларації лідерів про солідарність з Україною як порожній звук. Водночас, країни  піддаються тиску з боку фермерів, які стверджують, що не можуть конкурувати з дешевим імпортом, оскільки вони зв'язані бюрократією Євросоюзу.

Нещодавно європейські законодавці проголосували за те, щоб накласти кілька обмежень на пропозицію Європейської комісії продовжити безмитний імпорт для України на рік. Ці поправки повернули три гілки влади ЄС — Раду, Парламент і Комісію — за стіл переговорів для пошуку компромісу. Посли ЄС мали зустрітися в понеділок увечері, щоб остаточно узгодити позицію Ради перед раундом міжінституційних переговорів, які відбудуться у вівторок ввечері.

Голосування поставило несподівану перешкоду на шляху до очікуваного безперешкодного ухвалення заходів після того, як у лютому країни ЄС підтримали початкову пропозицію Комісії. Вона включала обмеження на український цукор, м'ясо птиці та яйця. Тоді лише Польща, Угорщина та Словаччина проголосували проти продовження, тоді як Болгарія утрималася.

Після пленарного голосування в Європарламенті більшість країн ЄС виявилися готовими дотримуватися своєї позиції на міжінституційних переговорах і змусити парламент погодитися з їхнім рішенням ухвалити продовження без поправок.

Усе це зруйнував раптовий розворот Макрона минулого тижня.

За словами трьох дипломатiв ЄС, близьких до переговорiв, пiсля зустрiчi в Берлiнi Францiя приєдналася до табору меншостi на чолi з Польщею, який наполягає на подальших обмеженнях українського iмпорту до блоку.

Запропоновані обмеження додадуть до списку продуктів, на які поширюються імпортні обмеження, різні зернові та мед.

«Ми працюємо з Польщею, щоб знайти рішення, яке дозволить нам продовжити тимчасові заходи, беручи до уваги їхню стурбованість», — заявив речник Постійного представництва Франції при ЄС.

Туск відчайдушно намагається придушити масові протести фермерів своєї країни, які загрожують похитнути його крихку правлячу коаліцію. Вимоги протестувальників зосереджені на обмеженні українського імпорту. Макрон зіткнувся з подібними заворушеннями, що змусило його звернутися до Брюсселя з проханням послабити тиск на вітчизняних виробників.

Заходи, які Варшава, а тепер і Париж, просувають на рівні ЄС, віддзеркалюють поправки, ухвалені Європейським парламентом і подані близьким союзником Туска, правоцентристським польським депутатом Європарламенту Анджеєм Галіцьким з Європейської народної партії.

Обмеження розширюють список продуктів до зернових і меду, а також включають 2021 рік у базовий період для розрахунку цих обмежень.

Якщо перший захід матиме обмежений економічний вплив на Україну, то продовження розрахункового періоду до 2021 року, останнього року перед повномасштабним вторгненням Росії, буде набагато більш руйнівним. Це пов'язано з тим, що того року український експорт продовольства до ЄС був значно нижчим.