/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Ff058fd2c0e88aad88f0deeae0df1669c.jpg)
Можливо, для шпигунства. Іран купує у РФ аеростати – Медуза
З нового витоку про військову співпрацю Москви і Тегерана, опублікованого на початку лютого хакерами з Prana Network після злому поштових серверів місцевої компанії Sahara Thunder, стало відомо, що Іран може купувати у РФ аеростати, які можна використовувати для шпигунства.
Такого висновку дійшли журналісти Медузи, детально вивчивши ці архіви.
Злам серверів Sahara Thunder
Sahara Thunder називають так званою прокладкою, пов’язаною з Міноборони Ірану і Корпусом вартових Ісламської революції. 4 лютого хакери оголосили про злам її поштових серверів.
У мережу потрапила інформація про обмін військовими технологіями між Іраном і РФ, зокрема про дрони-камікадзе. Але там також виявили свідчення того, що іранці купують у росіян аеростати, схожі до китайської повітряної кулі, збитої над США.
Що таке Демавенд
У листуванні Sahara Thunder виявили 17 електронних адрес від російської компанії Внештехснаб, що спеціалізується на експорті обладнання.
У листах обговорюється постачання до Ірану продукції Долгопрудненського конструкторського бюро автоматики (ДКБА), яке займається розробкою і створенням дирижаблів, аеростатів, а також систем спеціального призначення.
Пов’язаний з аеростатами проект в Ірані назвали Демавенд – на честь сплячого вулкана на півночі країни.
Стало також відомо, що керівник Sahara Thunder – повний тезка Казема Мірзи Кондорі, колись аташе посольства Ірану в Китаї, а в копії більшості листів, якими він обмінювався із Внештехснабом, значиться імейл, який, згідно зі злитими даними, може належати аташе посольства Ірану в Москві.
Листування між компаніями почалося ще 11 листопада 2020 року. Там, зокрема, обговорюють процедуру отримання дозволів на експорт десятків найменувань обладнання, серед яких – метеостанції бортової аеростата, бароклапана керованого, аеростатного сигнального вогню (АСО), причалу носового аеростата, АРМ – пульта управління та балонів із гелієм вагою в 16 600 кг.
На сайті ДКБА всі ці позиції згадуються як складові елементи безпілотного дирижабля або аеростата. Такий апарат за допомогою систем відео- і радіоспостереження може в режимі реального часу відстежувати оперативну обстановку.
Згідно з листуванням, перші поставки були в грудні 2021 року, а потім навесні 2022-го, уже після російського вторгнення в Україну.
Щоправда, вже за рік, у квітні 2023-го, у Внештехснаба виникли проблеми з поставками через посилення правил експорту.
Для чого саме призначений іранський проєкт Демавенд, у документах витоку не йдеться. Не знають подробиць і в самому Внештехснабе.

