Представляючи пана Ігоря Коломойського, висловлюю свою глибоку стурбованість з приводу судових процесів, свідком яких я став під час слухань, що відбулися в українських судах Києва в лютому 2024 року. Пан Коломойський несправедливо утримується в київській в'язниці вже понад шість місяців (а зараз його арешт було продовжено ще на 60 днів!) як простий підозрюваний, і ця ситуація викликає тривогу щодо дотримання прав людини та належної правової процедури в українських судах.
Мене попросили надати свій висновок щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою пана Ігоря Коломойського, який вже шість місяців перебуває під вартою за підозрою у вчиненні різних економічних злочинів для потреб слідства, без прийняття рішення про пред'явлення обвинувачення, у зв'язку з відсутністю достатньої доказової бази для прийняття такого рішення на даний час. Розслідування триває, пан Коломойський перебуває під вартою вже понад шість місяців, і завершення строку утримання не передбачається в найближчому майбутньому. Навпаки, нещодавно сторона обвинувачення запросила щонайменше додаткові 6 місяців (!) для продовження слідства, і ніхто не може передбачити, скільки це триватиме і коли закінчиться. Весь цей час обвинувачення наполягає на тому, щоб пан Коломойський залишався у в'язниці. Вибачте, але це не має жодного сенсу.
Я приїхав з великими сподіваннями зробити свій внесок у здійснення правосуддя у шанованих судах України. Я був дуже розчарований. Я приїхав, щоб пролити світло на принципи права тримання під вартою. Право на свободу від свавільного затримання є основоположним у різних демократичних державах і міжнародних правових системах, що мають спадщину поваги до прав людини (чи то континентальної, чи то загальної правової системи).
Наприклад, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Європейська конвенція про захист прав людини визнають ці права. В Ізраїлі право на свободу від арешту вважається основоположним, як зазначено в розділі 5 Основного закону: "Людська гідність і свобода". Канадська Хартія і Конституція Південної Африки аналогічно встановлюють свободу від свавільного затримання або ув'язнення і право на справедливий судовий розгляд.
У Сполучених Штатах, Четверта поправка вимагає наявності "вірогідної причини" для арешту, що забезпечує розумну підставу для передбачуваного правопорушення затриманого.
Арешти не можуть здійснюватися виключно з метою розслідування, а повинні ґрунтуватися на відчутній небезпеці або підозрі у втечі.
Аналогічно, в Німеччині та Франції керівні принципи Європейського суду з прав людини вимагають наявності вагомих доказів вини навіть на початкових етапах розслідування, наголошуючи на принципі презумпції невинуватості та пропорційності.
Тримання під вартою в Ізраїлі, особливо у справах про економічні злочини, розглядається як крайній захід, який не повинен використовуватися як основний інструмент розслідування. Практика обмежує тривалість тримання під вартою до пред'явлення обвинувачення, яке зазвичай триває лише від кількох днів до кількох тижнів, але аж ніяк не 6 місяців, наголошуючи на забороні тривалого тримання під вартою без пред'явлення обвинувачення.
Спільним для всіх цих освічених правових систем є необхідність шукати істину, не ставлячи під загрозу основні права затриманих, насамперед право на гідність, свободу та належну правову процедуру. Метою затримання ніколи не є покарання затриманого, який вважається невинним, доки його провина не буде доведена поза будь-яким розумним сумнівом, особливо коли навіть не зрозуміло, чи будуть висунуті звинувачення, за відсутності достатніх доказів, які б підтверджували його провину.
Крім того, спільним для цих правових систем є необхідність завжди шукати реальну альтернативу триманню під вартою, оскільки утримання за ґратами і стінами завжди є найгіршою альтернативою, особливо для людини, проти якої не було висунуто жодних звинувачень або яка може бути виправдана в кінцевому підсумку. Коли тривалість тримання під вартою збільшується, а слідство не демонструє жодних ознак завершення (як у цьому випадку), ймовірність продовження застосування каральних заходів у вигляді тримання під вартою зменшується, що посилює необхідність пошуку альтернатив утриманню під вартою. Немає жодних перешкод для продовження розслідування, якщо відповідні органи влади бажають цього, але вкрай нерозумно, як уже зазначалося, тримати невинну особу в каральних засобах утримання під вартою протягом багатьох місяців, навіть без пред'явлення звинувачень, без достатніх доказів для доведення вини.
Крім того, сума застави, встановлена судом у нашій справі, є надзвичайно завищеною до такої міри, що за таких умов практично дорівнює відмові у звільненні.
Де-факто це рішення судів в Україні заарештувати пана Коломойського на дуже тривалий термін без суду і слідства. Ізраїльська судова практика, так само як і Восьма поправка до американської Конституції та інші демократичні правові системи, забороняє надмірну заставу, яка б перешкоджала звільненню. Надмірна застава фактично слугує цілям незаконного утримання під вартою, порушуючи право підозрюваного на свободу і презумпцію невинуватості. Встановлення астрономічно високої застави у понад 60 мільйонів доларів є фактичним триманням під вартою під прикриттям нереальних умов застави. Згідно з міжнародним правом у галузі прав людини, встановлення надмірної застави є неконституційним.
Існують численні та різноманітні альтернативи утриманню під вартою. Наприклад, обмеження пересування, утримання в певних місцях, заборона контакту з певними особами, призначення наглядачів (багато з яких у нашому випадку мали хорошу репутацію і були кваліфікованими наглядачами), явка в поліцейський відділок через певні проміжки часу, звітування перед поліцією, депонування та інвентаризація фінансових гарантій та зобов'язань від третіх осіб, носіння електронного браслета на нозі, здача паспорта, заборона на виїзд з країни тощо - все це різноманітні альтернативи. Немає сумнівів, що в нашому випадку це єдиний розумний вихід із затяжного розслідування, коли ніхто не може сказати, коли воно закінчиться і що з нього вийде. Будь-яке інше рішення, а особливо рішення про утримання пана Коломойського під вартою для розслідування економічних підозр протягом 6 місяців (і продовження арешту ще на 60 днів) прийняте українськими судами, є вкрай необґрунтованим. На мою думку, таке рішення не могло бути прийняте в жодній іншій демократичній правовій системі, яка поважає права людини та належну правову процедуру, особливо презумпцію невинуватості.
Пана Ігоря Коломойського, відповідно до верховенства права і справедливості, слід негайно звільнити з під варти.
Авіхай Манделбліт, захисник Ігоря Коломойського у кримінальному провадженні, яке розслідується Бюро економічної безпеки України