Поки польські фермери блокують кордони з Україною, країна нарощує торгівлю з Білоруссю та РФ, - розслідування

Паралельно з блокадою українських кордонів Польща продовжує торгувати з Білоруссю та РФ. Так, поляки ще минулого року заборонили ввезення українського ріпакового шроту. Але досі завозять його з Білорусі. Купує Польща і російську агропродукцію. Про це йдеться у новому розслідуванні журналіста УП Михайла Ткача.

Згідно з результатами розслідування,  в останні роки постачання зернових, олійних та шротів з Білорусі до Польщі зростає - торік поляки заплатили білорусам за придбану агропродукцію 55 мільйонів доларів. 

Заборона на ввезення українського ріпакового шпроту в Польщу діють з вересня 2023 року, проте  імпорт з Білорусі залишився дозволеним. І його обсяги після запровадження ембарго зросли – протягом  жовтня-грудня Польща закупила у Білорусі його на 7,7 мільйонів доларів.

Журналіст продемонстрував запис розмови з представниками однієї з польських компаній -  Agrolok. Співробітник УП зв'язався з ними,  представившись менеджером однієї з білоруських компаній, і запропонував придбати ріпаковий шрот. Представник польської компанії можливістю зацікавився. Не «злякало» їх навіть російське походження товару.

В матеріалі УП наголошується, що український аграрний експорт до Польщі протягом минулого року скоротився на 40%. Паралельно з Білорусі країна імпортувала товарів на 450 млн дол, з Росії – на 2,6 мільярда доларів, з яких половина – імпорт палива. Щодо аграрної продукції, то її імпорт з Росії в Польщу сягнув 117 мільйонів доларів та перевищив рівень 2021 року. Зокрема, понад як удвічі зріс імпорт зернових та олійних.

Журналіст також оприлюднив відео, на якому перед КПП «Медика» у напрямку України через протести фермерів стоять заблоковані десятки вантажівок. Він додав, що на кордоні з Білоруссю протестів не відбувається.Так, Михайло Ткач нарахував біля КПП «Кукурики» сотні фур, які безперешкодно заїхали до Польщі з боку Білорусі. 

Розслідувачі з’ясували, що спочатку російська агропродукція йде до Білорусі, там її перевантажують у спеціальних центрах на польські вантажівки, а далі фури вирушають до Польщі на адреси великих компаній.  УП повідомляє, що в Польщі щонайменше три компанії є найбільшими покупцями агропродукції з Росії - Bromex, Diaspolis та Kampol Krzysztof Łużniak.

Презентуючи розслідування журналіста, УП запросило в студію спікерів, серед яких був  міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.  Він підтвердив зріст експорту товарів з Білорусі в Польщу і інші країни ЄС.

- Треба забороняти Росії. Це особливо не змінить ціни в Європі. Але це треба робити. Перше – експорт зростає з Білорусі в країни ЄС, в тому числі в Польщу. Крім того, серед цих товарів є ті, що заборонені з України, але дозволені з Білорусі, - зазначив Сольський.

Він пояснив, що заборона експорту в цілому не змінить ринок зерна. Адже «весь світовий ринок зерна – це один організм». І що «те зерно, яке не пішло в Європу, піде десь Єгипет, Китай чи якісь інші країни». І це все одно вплине на світові ціни на зерно.

-  Не може бути так, що на одній руці тиск 160 на 120, а на другій – 120 на 60... Це треба говорити фермерам...  Якщо введуться обмеження торгівлі з Україною, через 3-4 місяці у тих самих фермерів польських виникне питання – чому ситуація стала ще гірше – наголосив агроміністр.

Він також пояснив вихід українських міністрів на кордон з Польщею. За його словами, там були «озвучені певні вимоги», у тому числі щодо заборони експорту російської продукції через Євросоюз.  

• Напередодні  прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща ретельно проаналізує вплив рішення Латвії заборонити імпорт російських харчових продуктів і не виключає введення таких заходів. 
• 28 лютого представники України та Польщі провели переговори про розблокування кордону. При цьому варіант зупинення торгівлі та закриття кордону не згадувався. 
• 27 лютого "Українська правда" повідомила про затримання свого журналіста. В Польщі цю інформацію спочатку назвали «фейком»,  потім заявили, що затримання було, бо українці здалися «підозрілими місцевим жителям».