"Гарне" сусідство: "невидимі" подвійні стандарти та "шкурні" інтереси

Буквально на наступний день після затримання польськими правоохоронцями поблизу польсько-білоруського кордону української знімальної групи, яка робила матеріал про транзит товарів з Росії та Білорусі через кордони Польщі, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про можливе припинення двосторонньої торгівлі з… Україною.

Українська тема дуже сприятлива для маніпуляцій і зрозуміло, що поляки (і не тільки поляки) будуть її використовувати, аби відстоювати свої вузькокорпоративні або, по-іншому, "шкурні" інтереси. Це – очікувана історія. І було зрозуміло, що рано чи пізно її почнуть качати по-максимуму.

Насправді це характерно не лише для Польщі, а для багатьох європейських країн

При цьому, в Польщі закривають очі на те, що в них відбувається з Білорусією або Росією. Тобто, формально вони виступають проти РФ і підтримують Україну, однак окремі компанії займаються торгівлею з Росією. І доки це не стає публічним, на це ніхто уваги не звертає.

Насправді це характерно не лише для Польщі, а для багатьох європейських країн. Ми знаємо, що після кожного пакету санкцій Росія знаходить якісь шпаринки, створює якісь підставні компанії, і через ці компанії завозить необхідну продукцію звідки треба і туди, куди треба. Так, не в таких масштабах, як раніше, але тим не менше.

А нам в цій ситуації слід навчитися жорстко відстоювати свою позицію. Навіть якщо вона буде не сильно популярно виглядати з точки зору підтримки України деякими нашими партнерами у війні проти РФ. Простими словами – нам треба не забувати про власні національні інтереси і відстоювати їх усіма можливими способами, які є.

Польща зараз опинилась в не дуже гарній історії

Перший найголовніший спосіб – це, в тому числі, звертання до європейських інституцій. Оскільки ситуація, наприклад, з Польщею щодо блокування пунктів пропуску на кордоні є порушенням, щонайменше, двох міжнародних угод: угоди про асоціацію та угоди про безмитний транзит вантажного транспорту. Обидві ці угоди Україна виконує, і якщо Польща це порушує, то Україна має звернутися до європейських інституцій та притягнути Польщу до відповідальності, або зробити так, щоб польські протестувальники не заважали транзиту українських товарів. Інших варіантів тут немає.

При цьому варто зважати, що провокації польських протестувальників на кордоні з Україною інформаційно підхоплює Росія. Можливо, серед польських протестувальників є окремі "корисні ідіоти", яких РФ використала "в темну" (пару людей, які мали відносини з РФ, називали в медіа). Однак це явно не чисто російська історія – російська пропаганда лише активно розкручує її у публічній площині. В цьому контексті Україні варто вимагати максимального покарання цих конкретних людей і постійно піднімати тему про те, що можливість для російського впливу на польсько-українські відносини дають саме такі дії польських протестувальників.

Польща зараз опинилась в не дуже гарній історії. Туск раніше казав, що було б ідіотизмом, якби Україна та Польща посварилися, адже це було б в інтересах РФ… Але тут все просто: не підігруйте РФ, і все буде нормально. Це питання не до України.

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, політолог