"Гріховні" вечорниці: де і як українська молодь у минулому знаходила собі пару та чому 45% дівчат втрачали цноту

Вечорниці… Це слово відразу ж навіює образи української хати, сяйва свічок, веселих пісень і дівочих мрій. Цей давній звичай української молоді збиратися разом вечорами не лише для розваг, але й для спілкування, спільної роботи та пошуку пари. Проте, за цією ідилічною картинкою ховалася й інша сторона, про яку не завжди говорять.

У цій статті, написаній за допомогою матеріалів з платформи ukrinform.ua, ми спробуємо відтворити картину вечорниць, розкрити їхні таємниці та з'ясувати, чому вони були такою важлиою частиною українського життя.

Початок вечорниць

З приходом холодів, коли закінчувалися польові роботи, наставав час вечорниць. Зазвичай це відбувалося протягом осінньо-зимового періоду, коли молодь збиралася разом, щоб відпочити, розважитися та поспілкуватися. Затишні хати, часто вдів чи бездітних пар, ставали притулком для цих вечірніх дійств, де панувала атмосфера єднання та безтурботності.

Співи, танці, таємниці

Вечорниці рясніли щирими розмовами, веселими жартами, піснями та танцями. Дівчата з радістю демонстрували свої таланти та вміння, вишиваючи, прядучи або співаючи, прагнучи зачарувати хлопців. Хлопці ж, у свою чергу, не скупилися на компліменти та залицяння, намагаючись здобути прихильність дівчат. Атмосфера вечорниць була сповнена юнацького запалу, щирого кохання та безтурботного єднання з однолітками.

Пошук пари та інтим

Вечорниці дійсно були місцем, де молодь могла познайомитися та знайти собі пару. Українське суспільство того часу заохочувало ранні шлюби, тому вечорниці ставали справжнім ярмарком наречених.

Однак, вечорниці мали й більш пікантну сторону. Спільна ночівля хлопців та дівчат, а також "притула" — ритуал, що завуальовував статевий акт — свідчать про те, що вечорниці могли стати місцем першого інтимного досвіду для багатьох. Згідно з деякими даними, до 45% дівчат, які ходили на вечорниці, втрачали цноту.

Відсутність сексуальної освіти та осудження

Важливо зазначити, що в українських родинах того часу не було прийнято відкрито говорити про інтимні стосунки. Це призводило до того, що молодь часто не розуміла наслідків своїх дій, не маючи доступу до адекватної сексуальної освіти.

Наслідки:

Дівчина, яка втратила цноту до шлюбу, ставала "покриткою" — одинокою матір'ю, зневажаною та осуджуваною. Її дитина, "байстрюк", також зазнавав утисків.

Ставлення церкви та влади

Церква ставилася до вечорниць з осудом, вважаючи їх розсадником розпусти. Радянська ж влада замовчувала цю сторону вечорниць.

Отже, незважаючи на неоднозначне ставлення, вечорниці відігравали значну роль у житті української молоді. Це був один з небагатьох дозволених способів знайти собі пару, спілкуватися та розважатися. Вечорниці залишили глибокий слід у народній пам'яті, ставши символом юності, щирого кохання, безтурботного єднання з однолітками та пошуку свого місця в житті.

Також "Телеграф" писав про прізвища, які раніше носила еліта суспільства. Окрім цього, вас може зацікавити, які прізвища в Україні давали лише дуже гарним та ласкавим людям.