У Раді визначили основні досягнення парламентської дипломатії за минулий рік

Значна увага була приділена внеску Комітету в досягнення парламентської дипломатії за минулий рік.

Члени Комітету ініціювали або долучилися до підготовки проєктів 20 Постанов Верховної Ради, у яких український парламент звернувся до міжнародної спільноти з низки актуальних питань. Серед них – щодо підтримки створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України, який дозволить притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво російської федерації. Також щодо підтримки євроатлантичних прагнень України. Серед інших питань, зокрема, засудження вчинених російською федерацією та республікою білорусь злочинів примусової депортації українських дітей; забезпечення обміну та повернення в Україну всіх українських військовополонених та всіх незаконно утримуваних осіб тощо.

Представники Комітету провели понад 47 зустрічей із представниками іноземних парламентів й урядів, міжнародних організацій, під час яких інформували про ситуацію в Україні, наголошували на європейських та євроатлантичних прагненнях і нагальних потребах нашої держави. Так, наприкінці минулого року відбулося виїзне засідання Комітету та Ради зовнішньої політики Парламенту Королівства Данія у Миколаєві.

Окремо було відзначено проведення у Празі Другого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, в якому взяли участь спікери та віцеспікери майже 70 парламентів та міжнародних міжпарламентських організацій. На цьому саміті було засвідчено підтримку Української Формули миру. У своєму зверненні до учасників саміту Президент Володимир Зеленський закликав парламенти здійснити контрольну функцію щодо унеможливлення обходу рф санкцій.

«Значним досягненням дипломатії можна назвати те, що вже 28 Парламентів визнали Голодомор в Україні геноцидом українського народу. Хочу зазначити, що першим таке рішення прийняв Естонський Парламент ще в 1993 році, а от більшість інших – протягом останніх двох років із початку широкомасштабного вторгнення рф. І такий прорив значною мірою стався завдяки міжпарламентській дипломатії та особистим зусиллям Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Дуже важливо, щоб якнайбільше країн визнали Голодомор геноцидом нашого народу, адже це свідчення того, що протягом цілого століття кремль намагається знищити український народ за ознаками, що міжнародним правом чітко визначається як геноцид, – етнічними, національними», – зауважив Арсеній Пушкаренко.

Також керівництво Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва нагадало про основні результати роботи постійних парламентських делегацій. Зокрема, в ПАРЄ українська делегація на чолі Марією Мезенцевою у жовтні 2023 року посприяла тому, щоб ця Організація прийняла резолюцію про невизнання легітимними президентських виборів у росії, які відбудуться у березні 2024 року, а саму росію було названо диктатурою.

У Парламентській асамблеї НАТО українська делегація на чолі з Єгором Чернєвим перебувала у постійному міжпарламентському діалозі задля наближення України до Північноатлантичного Альянсу. 22 травня 2023 року Асамблея НАТО одностайно визнала злочини рф проти України геноцидом, а російський режим визначено — «рашизмом». Крім того, ПА НАТО підтримала створення Міжнародного трибуналу щодо злочинів російської агресії в Україні, а також щодо надання допомоги Україні до її Перемоги та після неї.

У Парламентській асамблеї ОБСЕ українська делегації на чолі з Микитою Потураєвим добилася того, щоб у липні 2023 року було створено спеціальний Комітет для консультацій між парламентарями 57 держав із питань допомоги народу України через вторгнення рф, аби підсилити координацію гуманітарної підтримки. Також уперше в історії представник України став віцепрезидентом цієї Організації.