Про це Bloomberg повідомив голова центробанку Фінляндії Оллі Рен, передає Укрінформ.
Він зазначив, що Європейський стабілізаційний механізм може стати "планом Б" для допомоги Києву.
"У нас немає нагальної потреби в ESM на фінансових ринках, але є глибока, екзистенційна необхідність щодо України. Це питання свободи, демократії та захисту Європи", - сказав Рен.
За його словами, швидкий пошук коштів має важливе значення для стримування "загрози та імперіалістичних прагнень Путіна".
"Я дуже стурбований роз'єднаністю Європи і вето Угорщини. Не можна гаяти часу, тому інші 26 країн-членів ЄС повинні швидко зібратися і підготувати "план Б" без згоди Угорщини, яка, схоже, йде своїм шляхом ", - сказав він.
Механізм розширеного фінансування, створений у 2012 році, до цього часу розглядався як потенційний інструмент підтримки відновлення України в дискусіях між чиновниками в Брюсселі та Берліні. За словами директора-розпорядника П'єра Грамеґни, цей механізм має найбільший сплачений капітал серед усіх міжнародних інституцій - трохи більше 80 мільярдів євро, а також додатковий капітал, що може бути використаний, у розмірі близько 620 мільярдів євро.
Рен також зазначив, що "реалістична і надійна довгострокова стратегія для ЄС" повинна включати використання 260 мільярдів євро активів Центрального банку Росії у вигляді цінних паперів і готівки, заморожених ЄС, країнами "G7" і Австралією. Понад дві третини цих коштів знаходяться в ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, під час Європейської ради 14-15 грудня лідери європейських країн не змогли ухвалити рішення щодо поправок до багаторічного бюджету ЄС на 2024-2027 роки, що передбачає виділення Україні допомоги в розмірі 50 млрд євро. Це рішення було заблоковане Угорщиною.
Тому спеціальний саміт ЄС із затвердження поправок до багаторічного бюджету на 2024-2027 роки, які включають створення Українського фонду на 50 мільярдів євро, відбудеться 1 лютого наступного року.
Фото: David Paul Morris/Bloomberg