НАЗК використовуватиме штучний інтелект для перевірки декларацій чиновників

НАЗК Національне агентство з питань запобігання корупції змінює підхід до відбору та перевірок декларацій держслужбовців та покладатиметься на штучний інтелект у частині процесів. Про це повідомила пресслужба одного з головних антикорупційних органів за підсумками спеціального брифінгу.

Раніше частиною обов’язків органу була щорічна перевірка декларації всіх топпосадовців, тож на повну перевірку відбиралися декларації залежно від категорії посади, насамперед Президента України, міністрів, народних депутатів, суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, пояснюють в НАЗК. Понад 99% декларацій опинялися поза системним контролем НАЗК, а перевірка службовців інших посад виконувалася лише за зверненням громадян, матеріалами журналістських розслідувань або у межах співпраці з правоохоронними органами. І це призвело до розчарування суспільства роботою відомства в частині перевірки декларацій, визнає заступник Голови НАЗК Артем Ситник.

Як зазначає НАЗК, пауза в півтора року (призупинення обов’язкового подання декларацій та їх перевірки) допомогла пришвидшити розробку необхідних ІТ-продуктів для впровадження нового (більш гнучкого) підходу. Мета — автоматизувати частину завдань, щоб зробити повні перевірки більш ефективним інструментом фінансового контролю. Відтепер декларації відбиратимуть за ризикоорієнтованим принципом, тобто залежно від показника рейтингу ризику. Це стало можливим завдяки змінам в Законі України “Про запобігання корупції” — у новій редакції виключено обов’язок перевіряти щорічно всі декларації топчиновників.

Нова модель НАЗК передбачає, що всі подані декларації проходитимуть оцінку ризиків (читай: експертизу), а ті, які матимуть найменший показник рейтингу ризику та підлягатимуть автоматизованій перевірці — перевірятимуться за допомогою штучного інтелекту, спеціального механізму автоматизованої перевірки. Йдеться про порівняння даних декларації з іншими реєстрами, перевірку певними “формулами”, наприклад, на виявлення ознак незаконного збагачення, наявності необґрунтованих активів тощо. За результатами автоперевірки система генеруватиме відповідний запис як свідчення мінімального коефіцієнта ризику. Водночас така довідка не означатиме проходження повної перевірки, зауважують в НАЗК та прогнозують, що третина декларацій пройдуть автоматичну перевірку. У разі виявлення нових фактів чи звернення про ознаки неправдивого декларування, НАЗК зберігає за собою право ініціювати повну перевірку.

З решти 70% декларацій уповноважені особи НАЗК відбиратимуть для проведення повної перевірки декларації з найвищим рейтингом ризику — їх також розподілятиме автоматизована система. Це повністю виключає можливість втручання людини у процедури автоперевірки чи авторозподілу. Цю роботу виконуватиме “залізяка” за допомогою програмних продуктів, до яких, як запевняє НАЗК, вжито заходи захисту.

Іронічно, що в нещодавньому опитуванні Kantar українці називали боротьбу з корупцією однією з найперспективніших сфер застосування ШІ. Також пригадується, як на попередньому довоєнному Diia Summit 2.0 Володимир Зеленський розповідав, що «комп’ютер не має друзів або кумів, він не бере хабарі, навіть в біткоїнах».