56-річна австралійка Кетлін Фолбігг (на фото – у фіолетовому костюмі) вийшла на волю, відсидівши за ґратами понад 20 років за, ніби-то доведене експертизами вбивство своїх чотирьох малолітніх дітей.
Ще у 2021 році 90 провідних учених і практикуючих лікарів з усього світу, включно з двома Нобелівськими лауреатами, підписали петицію з проханням до губернатора Нового Південного Уельсу про помилування та звільнення Фолбігг.
Невинувата – вирок 20-річної давнини скасовано
Доказами її невинуватості слугували результати наукових досліджень і відкриття ролі певних генів у передчасній смерті.
Зрештою зусилля науковців досягли мети. Після незалежного розслідування Фолбігг була звільнена, а її судимість скасована.
Жінка у відчаї провела у в’язниці 20 років життя на додачу до страшної втрати дітей та тягаря несправедливого звинувачення у їхньому навмисному вбивстві.
Неспростовні наукові докази засвідчили, що між 1989 і 1999 роками четверо дітей жінки померли внаслідок рідкісних генетичних захворювань. Їх ніхто не вбивав.
– Вітаємо рішення апеляційного кримінального суду стосовно Кетлін Фолбігг. Але без реформи законодавства подібні судові помилки продовжуватимуться, – заявила Анна-Марія Арабія, виконавчий директор Австралійської академії наук.
У смерті дітей винні гени
У жовтні 2003 року жінку засудили до 40 років ув’язнення після того, як визнали її винною у вбивстві трьох власних малолітніх дітей. Начебто Кетлін Фолбігг задушила їх у періоди депресії.
Преса називала її найстрашнішою серійною дітовбивцею, а жінка вперто не визнавала своєї провини.
Лише у 2018 році, після наукового відкриття генетиків щодо рідкісних мутацій у гені CALM2, вчені почали вимагати перегляду справи Фолбігг.
Геноми її померлих дітей були секвеновані, і виявилося, що дві дівчинки, Сара та Лаура, мали той самий вбивчий варіант гена CALM2. Його пов’язують із серцевою аритмією та раптовою зупинкою серця.
Подальші дослідження показали, що у двох хлопчиків – Патріка і Калеба, був ще один рідкісний генетичний варіант гена BSN, пов’язаний зі смертельними епілептичними нападами.
– Я сподівалася, але ніколи не вірила, що побачу справжнє правосуддя – виправдання Кет, — сказала доцентка Ксанте Маллетт зі Школи права та правосуддя Університету Ньюкасла.
За словами правниці, немає способу компенсувати Кет роки, які вона втратила, віхи, які вона пропустила, спогади, яких у неї просто немає, але те, що вона має отримати фінансову компенсацію, не викликає сумнівів.
Адвокати вже повідомили, що Фолбігг домагатиметься однієї з найвищих компенсацій, які будь-коли фіксувалися в історії права Австралії.
Джерело:
Фото: Австралійська академія наук