Біженці облаштовуються за кордоном: чому нова домівка багатьма не сприймається як дім

Професор Ессекського університету, психолог і публіцист Ренос Пападопулос назвав три складові “відчуття дому” – час, простір та стосунки.

– У всіх дослідженнях про біженців та міграцію, у всіх теоріях про травмуючі обставини центральним є питання, що таке дім, – говорить професор.

Майже все своє професійне життя Пападопулос досліджує досвід тих, хто змушений залишити домівки у пошуках безпеки з різних обставин. В тому числі, як українці, через війну.

Тож наслідки втрати дому, особливо вимушеної, для них надзвичайно травмуючі.

Пападопулос вивів своєрідну формулу відчуття дому з точки зору біженців: час – простір – стосунки. І щодо кожної складової дав вичерпні пояснення.

Щодо простору психолог уточнив, що має на увазі не лише фізичний простір, але й духовний, історичний, наративний.

Україна, як і кожна країна,  пов’язана з історіями та досвідом людей, які є її частиною.

Щодо стосунків, які існують і розвиваються в певний період часу в даному просторі, то, за словами Пападопулоса, це не тільки стосунки з людьми, але й із домашніми тваринами, з деревами, з іконами, з будь-чим.

Він ще наголошує на важливості відчуття комфорту, осілості, набуття певного ступеня впорядкованості.

– Для мене не існує чорно-білого розділення на те, що якесь місце – дім, якесь –  не дім, – переконує психолог.

На його переконання, цілком можна відчути себе вдома і в готелі, в якому залишились на дві ночі.

Професор стверджує, що  потрібно відійти від думки, що якщо люди втрачають свої домівки, то більше не мають дому.

– Ми завжди маємо кілька місць, які різною мірою є домом. Ми відчуваємо різні ступені зв’язку з цими домами. Людина ніколи не залишається без дому, – каже він.

Професор Ессекського університету не згоден із тими своїми колегами-психогами, які доводять, що разом із втратою дому на рідній землі люди, якоюсь мірою, втрачають і свою ідентичність.

На думку Пападопулоса, яку він відстоює у професійних дискусіях, з часом наша ідентичність, як і “почуття дому” змінюється, вона завжди перебуває у перехідному стані.

Психолог аргументує це тим, що, приміром, у підлітків “відчуття дому” зовсім не таке, ніж коли вони були дітьми, навіть коли вони продовжують жити у тому ж будинку. Зв’язок з цим місцем змінюється, тому що люди дорослішають та розширюють свій простір.

– Вірити в стабільність і казати, що це дім, а це не дім, це ідентичність, а це – ні, як на мене, неправильно, – переконує професор.

Британський психолог Ренос Пападопулос став гостем нового епізоду спеціального сезону подкасту “Простими словами” у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативи Олени Зеленської.

Джерело: