Західні країни прямо або опосередковано продовжують торговельні відносини з Росією. У такий спосіб вони допомагають конвертувати гроші у зброю, що застосовує РФ у кровопролитній війні проти України. З моральної точки зору — це лукавство. Але припинити подібні дії непросто, незважаючи на широкі санкції, кажуть експерти.
"Антиросійські санкції сильніше б'ють по країнах, які їх запроваджують, ніж по РФ". Подібні слова неодноразово звучали з боку представників Кремля, які запевняли, що Росію нібито неможливо поставити на економічні коліна, незважаючи на посилені спроби західних союзників України. Частково твердження політиків РФ мають місце. За 18 місяців війни, європейські та американські фірми продовжують торгувати з Росією в різних сферах, часом оминаючи санкції та допомагаючи країні-агресору у війні проти України.
Хто і чим торгує з РФ
У серпні німецьке видання Bild повідомило, що російські добрива 2023 року заповнили німецький ринок, оскільки витрати на їхнє виробництво на тлі відмови Берліна від російського газу зросли на 150%. Журналісти уточнили, що цей вид товарів не потрапляє до санкційного списку Євросоюзу. А тому імпорт у країну без жодних перешкод зріс у п'ять разів.
Купівля добрив — не "найзлочинніший" напрямок, за яким європейські країни ведуть торгівлю з РФ. Так, наприклад, журналісти The Insider з'ясували в травні 2023 року, що німецькі фірми взувають російських солдатів. Постачальнику взуття для Міноборони РФ німці постачають шкіру і клей, а їхні колеги з Італії — підошви.
Загалом італійці не приховують, що готові повернутися на російський ринок, зокрема в оборонну та енергетичну сферу, щойно це стане можливим. За словами президента Асоціації італійських підприємців у РФ Вітторіо Торрембіні, "якщо дотримуватися принципу, що треба йти з ринку країни, в якій нам не подобається політична система, можна закрити бізнес у половині світу". Він також додав, що в Росії, незважаючи на "важкі умови", залишаються працювати найбільші національні виробники — Barilla і Ferrero. А також мріють повернутися на російський ринок компанії Maire Tecnimont і Saipem, які співпрацювали в галузі нафтогазу і мали контракти на мільярди євро.
Естонським компаніям теж складно попрощатися з російським ринком. Нещодавно в уряді вибухнув гучний скандал. У серпні 2023 року виявилося, що фірма дружини прем'єр-міністра країни Каї Каллас співпрацювала із заводом РФ із виробництва металевих аерозольних упаковок, поки та активно засуджувала будь-які зв'язки з РФ.
Естонія експортує в Росію текстильні вироби, продукти харчування, а водночас, як з 'ясували журналісти The Insider, волоконно-оптичні джгути, промисловий клей для виробництва військової оптики.
Їхні французькі колеги, за інформацією журналістів, теж опосередковано допомагають Росії у війні, постачаючи перемикачі, які використовуються в мікросхемах бортових систем управління російських ракет, а також технічні вироби для виробництва детонаторів для танкових пострілів, сухопутної та морської артилерії, ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) і зенітно-ракетних комплексів.
А латвійці, ймовірно, експортують до РФ мікросхеми на мільйони євро, а також деталі для виробництва військової продукції, зокрема двигунів для бойових кораблів.
Своєю чергою Австрія купує російський газ майже в тому самому обсязі, що й до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, і не збирається знижувати оберти, про що відкрито говорять політики країни. А США купує у Росії уран. У першій половині 2023 року американці купили у Росії 416 тонн урану. Це у 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Востаннє США імпортували таку саму кількість урану 2005 року (418 тонн).
Карати за обхід санкцій
Одна з ключових проблем — можливість не просто купувати і продавати незаборонені санкціями товари, на кшталт продуктів харчування або добрив, а вести торговельні відносини з РФ у сфері оборони через треті країни. Фактично в обхід санкцій.
Нещодавно координатор із санкцій у Держдепартаменті США Джим О'Браєн заявивпро відновлення імпорту в Росію ключових мікрочипів та електроніки досанкційного рівня. Це стало можливим через продаж європейськими компаніями чипів, процесорів та інтегральних схем у треті країни, які перепродують їх Росії. У топ-п'ять країн, які допомагають Росії обходити санкції входять: Туреччина, Казахстан, Грузія, Вірменія та Об'єднані Арабські Емірати.
Крім продажу електроніки, деякі країни ЄС продовжують купувати нафту в Росії в обхід санкцій. Так, наприклад, Німеччина, ймовірно, імпортує паливо через Індію у вигляді нафтопродуктів, про що повідомляли в німецькому видання Spiegel.
Експерти вважають, що багато західних країн, як і раніше, не готові відмовитися від російських товарів, оскільки це може завдати колосальної шкоди їхній економіці.
"Основні санкції працюють, і це зручний кейс, який показує, що вони реагують на агресію. Після введення нафтового ембарго, наприклад, у РФ впали експортні можливості та рівень доходу. Водночас є система міжнародного права — якщо країні вигідно торгувати з Росією товарами, які мають стратегічне значення, країна продовжуватиме це робити, незважаючи на політичні інтереси. Це реальність 21 століття. Крім того, уряд не піде проти бізнесу, якому вигідно купувати чи продавати товари, адже це впливає на бюджет, відшкодування податків. Це історія взаємовигідна для конкретної країни", — говорить Фокусу політичний експерт Олег Постернак.
Що стосується продажу товарів, які Росія використовує в оборонній сфері, через треті країни, експерти кажуть, що необхідно посилити відповідальність і вводити санкції щодо бізнесу.
"Росія дійсно налагодила схеми купівлі чіпів через треті країни-перекупники, але при цьому змушена платити більше грошей. Необхідно запустити механізми покарання країн, фірми яких займаються перепродажем підсанкційних товарів Росії. Потрібно вводити санкції за сірі схеми. Поки цього не станеться, чипи постачатимуться в РФ, а їх використовуватимуть для виробництва зброї", — додає в бесіді з Фокусом політичний аналітик Петро Олещук.
Фокус раніше писав, що уряд Німеччини має намір торгувати скрапленим газом з Росією.
Також Фокус розповідав, що сім'я глави російської розвідки за перший рік війни з Україною заробила на Заході майже три мільйони доларів.