Новий чи старий церковний календар: у ПЦУ поставили крапку

За перехід на новий календар проголосували 156 делегатів Помісного собоу, проти - 5, утримались - 0.

У четвер, 27 липня, Помісний Собор Православної Церкви України (ПЦУ) ухвалив остаточне рішення перейти на новий, новоюліанський, календар.

Про це повідомляє пресслужба ПЦУ. 

Серед питань порядку денного цього Помісного Собору була доповідь Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Епіфанія про життя ПЦУ за період від попереднього Собору (2018 р.), а також затвердження рішення Архієрейського Собору про перехід на новоюліанський календар.

За результати голосування ПЦУ від 1 вересня 2023 року переходить повністю на новий церковний календар. Був 161 делегат Помісного Собору, за перехід проголосували 156, проти - 5, утримались - 0.

Епіфаній наголосив, парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням можуть продовжувати залишатися на старому календарі, але це має бути офіційно оформлено на парафіяльних зборах - протоколом.

Додамо, що Помісний Собор є найвищою церковною владою. Скликається регулярно кожні 5 років головним, тобто митрополитом Київським і всієї України, та Священним Синодом (складається з митрополита Київського і всієї України та 12 єпархіальних архієреїв, серед яких - три постійних члени та дев’ять, які періодично змінюються).

Покрова, Святого Миколая, Різдво, Водохреща: як змінять дати релігійних свят

• Покрова Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше 14 жовтня);
• Різдво – 25 грудня (раніше 7 січня);
• Хрещення – 6 січня (раніше 19 січня);
• День святого Миколая – 6 грудня (раніше 19 грудня).

За новоюліанським календарем дата Великодня вираховуватиметься, як і раніше. Тому римо-католики і православні святкуватимуть Великдень у різні дні. Відповідно, Вознесіння святкується на 40-й день після Великодня, а Трійця – на 50-й (інша назва – П'ятидесятниця). Тому зміна календаря не вплине на дату цих свят. Принаймні для всіх регіонів України, крім Закарпаття.