Дитина зʼявилася на світ передчасно — швидше на один місяць. Щойно маля принесли до мами — дитина почала синіти.
Уже наступного дня породіллю з немовлям транспортували з Тернополя до Львова. І тут, у лікарні Святого Миколая, діагностували крихітній пацієнтці атрезію стравоходу – вроджену ваду розвитку, під час якої цей орган наче поділений на кілька сегментів, не зʼєднаних між собою.
До того ж, у дівчинки, якій уже дали ім’я Вікторія, верхній кінець стравоходу закінчувався сліпо, нижній — вріс у трахею. Їжа потрапляла прямо в легені дитини. Отож почала розвиватися небезпечна для життя пневмонія.
Потребувалася негайна операція, але й це було неможливим через погані показники згортання крові.
Два дні, на межі життя і смерті, маленька Вікуся провела у реанімації на апараті ШВЛ та з постійними переливаннями крові.
На третій день життя Вікторію прооперували.
Хірурги виконали торакоскопічне втручання усього через три маленькі отвори 3 та 5 мм.
Спершу ліквідували з’єднання між трахеєю та нижнім сегментом стравоходу. Потім зшили його роз‘єднанні частинки.
Майже одразу після операції дитина почала дихати самостійно. Через пʼять днів вже могла пити молоко.
У Лікарні Святого Миколая хірурги – одні із небагатьох в Україні – виконують такі складні втручання для новонароджених.
Поступово маленька Віка набирає вагу і навіть, як стверджує мама, почала посміхатися.
Джерело і фото: