Знахідка століття: які таємниці зберігає Золота пектораль – невідома історія української спадщини
Знахідка століття: які таємниці зберігає Золота пектораль – невідома історія української спадщини

Знахідка століття: які таємниці зберігає Золота пектораль – невідома історія української спадщини

52 роки тому – 21 червня 1971 року – на Дніпропетровщині археолог Борис Мозолевський під час дослідження скіфського кургану знайшов золоту пектораль. Це чи не найвідоміша археологічна знахідка в Україні.

Пектораль виготовлена ​​із золота 958 проби та складається з трьох ярусів, пише Локальна історія".

Золота пектораль, скріншот
Золота пектораль, скріншот

"У центрі нижнього ярусу – три сцени боротьби коня з двома грифонами, які напали на нього. За ними – поєдинок дикого кабана (праворуч) та оленя (ліворуч) з леопардом та левом, а також зображення погоні собаки за зайцем... Перед зайцями , як вічні символи музичної тиші степу, сидять вже звернені один до одного коники, самець і самка.Середній пояс – буйство природи . - З фокусом на середню сцену. Двоє роздягнених до пояса чоловіків шиють хутряні вбрання, розтягнувши його за рукави... Ліворуч і праворуч від центральної сцени стоять кобили та корови з телятами, за ними поміщені фігури двох юних скіфів, зайнятих дійкою овець. За вівцями – кози з козенятами... Завершується композиція зображенням птахів, що летять у різні боки, створюючи враження завершеності задуму та водночас нескінченності простору”, – описав знахідку Борис Мозолевський.

Як стверджував археолог, пектораль відбиває уявлення скіфів про світобудову. Три сфери це – надра землі, астрально-космічна та сфера, яку населяють люди та тварини.

Борис Мозолевський тримає в руках оригінал скіфської пекторалі, фото: Володимир Жлуденко / Вікіпедія
Борис Мозолевський тримає в руках оригінал скіфської пекторалі, фото: Володимир Жлуденко / Вікіпедія

А ось вчена Любов Клочко вважає прикрасу етнографічною – настільки реалістично на ній показані сцени побуту скіфів.

Клочко є завідувачкою відділу історії ювелірного мистецтва музею історичних коштовностей України, філії Національного музею історії України, де зберігають пектораль. Майже 40 років вона працює у Музеї та ретельно вивчила прикрасу.

Також Любов Клочко була у трьох експедиціях Бориса Мозолевського у районі Чортомлика.

Незважаючи на масивність, що здається, пекторалі у неї не велика вага - всього 1150 грамів. Загалом на прикрасі – понад 160 окремих деталей. З них 48 – це образи людей, свійських та диких тварин, птахів та міфічних істот. Усі деталі були виготовлені окремо, а потім з'єднані.

Скіфський курган

Досі точаться дискусії, хто ж створив пектораль. Наприклад, вчені музею вважаю, що артефакт створили грецькі майстри на замовлення скіфів.

"На користь грецьких майстрів насамперед свідчить технологія виготовлення, якої скіфи не володіли. Наприклад, вони не знали про виготовлення порожніх джгутів та золотих зволікань, лиття дрібної пластики, шарнірне з'єднання та інше", - зазначає скіфолог Юрій Полідович .

У кургані 21 червня 1971 року
У кургані 21 червня 1971 року

Пектораль не дійшла до нас недоторканною. Її використовували, внаслідок чого було втрачено деякі деталі. На лівій частині виробу є деякі пошкодження та сліди ремонту, також не збереглися інструменти в руках чоловіків із центральної сцени верхнього ярусу, потьмяніла блакитна емаль на пелюстках квітів.

Пектораль двічі була на реставрації. Перший раз – на початку 1972 року у реставраційно-мистецьких майстернях Ленінграда. Тоді виготовили кілька гальванокопій пекторалі. Другий раз – 1991 року у реставраційному центрі Романо-німецького центрального музею міста Майнц.

Відомо, що пектораль двічі покидала київський музей. Перший у 1975 році, вдруге 30 років тому.

На міжнародні та вітчизняні виставки возять гальванокопію пекторалі. Її ж бачать і відвідувачі музею коштовностей. Оригінальна пам'ятка зберігається у фондосховищі.

Раніше ми повідомляли, скільки українських прізвищ, які вказують на приналежність до війська: перевіримо?

Джерело матеріала
loader