За власним бажанням почала працювати на ФСБ: СБУ викрила голову Полтавського райсуду
Служба безпеки України викрила голову Полтавського районного суду, яка на початку повномасштабного вторгнення Росії в нашу державу могла за власної ініціативи піти на співпрацю з ФСБ. Ворожа спецслужба завербувала фігурантку для розвідувально-підривної діяльності проти України, повідомила СБУ в Telegram.
За даними правоохоронців, у лютому 2022 року топпосадовиця перебувала в Бердянську, де була суддею міського райсуду. Після того, як РФ захопила населений пункт, жінка добровільно залишилась на тимчасово зайнятій частині Запорізької області.
"Там вона "познайомилась" з представником ФСБ і дала йому згоду на негласне співробітництво на користь країни-агресора", – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як з’ясували в СБУ, наприкінці березня 2022-го суддя розповіла росіянам про переміщення трьох українських військових окремого загону спецпризначення "Азов" з міста Маріуполя до району Мангуша. Потім окупанти намагалися знайти бійців за цією "наводкою".
"Крім того, зрадниця закликала інших працівників суду підтримати російських окупантів і співпрацювати з ними. Якщо чула заперечення – "здавала" людей до російських каральних органів", – додали правоохоронці.
Влітку минулого року посадовиця вирішила поїхати на підконтрольну Україні територію і влаштуватися в Полтавський районний суд. Тепер Служба безпеки викрила зловмисницю та на основі зібраних доказів повідомила їй про підозру в державній зраді.
Наразі правоохоронні органи вирішують питання про відсторонення судді від посади та обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також слідчі встановлюють інші обставини злочину.
Минулого тижня СБУ оголосила підозру за роботу на російську спецслужбу адвокату з Київської області, який раніше працював у прокуратурі і після провалу атестації був звільнений у 2021 році.
Про те, як корупція веде до зради, сервільність – до депрофесіоналізації, а дурість – до безкарності ворогів – текст Валентини Самар ""Кроти" ФСБ у СБУ. Чого не вистачає у справі Кулініча–Сівковича".