Народного артиста України Богдана Бенюка призначено художнім керівником академічного Театру на Подолі.
Про це повідомили на сторінці театру у Фейсбук.
Він замінить на цій посаді режисера Віталія Малахова, який помер в листопаді минулого року.
Дочка покійного режисера Даша Малахова на своїй сторінці в соцмережі написала пост з приводу нового призначення.
За словами телеведучої та акторки, це першим щасливий день у її житті після смерті батька: «Віднині Театр на Подолі очолює Богдан Бенюк.
Актор з найвищими професійними стандартами, прекрасною репутацією в світовому театральному світі, однодумець Малахова людина яка світиться.
А світло нам всім зараз дуже потрібно.
Щасливо чекаю на нові плани прекрасного театру Малахова.
Дякую всім його друзям, які невпинно підтримували і продовжують любити мене, театр, колектив, в пошуку правильного шляху».
Богдан Бенюк – близька людина для родини Малахових.
«Коли я йому телефоную, він завжди говорить «Даринка, кажи».
Я телефонувала сидячі на підлозі в Новусі, я не плакала, а просто сіла в пальті, розуміючи, що сил немає.
На той момент не будо сил жити, не те, щоб думати про театр.
Я просто сказала – я не знаю як жити.
Ми сиділи в кав’ярні біля театру Франка і дивилися один на одного.
Пройшов час після похорон, але я все ще не навчилася дивитися в очі татовим друзям, якось нестерпно мені від них було.
А вони не навчилися дивитися на мене», – зізналася Даша.
«Коли Богдан Бенюк плаче, в нього очі одразу червоними стають.
«Дарина, Малахов показав мені світ, а світу мене», – сказав Богдан Михайлович, людина, яка взагалі і не думала очолювати Театр на Подолі.
Згадалося, як ми разом жили в Еденбурзі, з Хостіком, як вони готували в чайнику суп, як я відчувала себе захищеною.
Грали Отелло у вікторіанських банях, так добре було.
Потім, я йшла втомлена після репетицій вниз з репетиційної зали, а він летів на виставу.
Тато вже хворів.
Коли він йде, то все якось світиться, та стає веселішим.
Тільки в тата був такий талант.
І в Бені.
А якщо тобі пощастило зустріти Беню в кабінеті у Малахова, то сяйво просто множилося.
Як же вони любили один одного.
Просто були закохані в творчість один одного.
Це якось завжди було дуже явно.
Справжня команда.
Коли тато вже хворів, я запитала його про щасливі моменти, а він сказав, що репетиції з хорошими акторами – то щастя.
І з Бодею, Бенею, Б.
Я спитала, чи найкращій він актор, з якими йому довелося працювати, а тато сказав – він великий.
Один на мільйон.
Щоразу, коли слідкуєш за їх репетиціями – це як дивитися на хлопців у дворі, які кайфують від гри у футбол старим м’ячем.
Азарт, любов, свобода та енергія».
В Театрі на Подолі теж прокоментували нове призначення.
«У кожного корабля має бути капітан, інакше буря зіб'є його з курсу.
Щасливі від того, що далі нас поведе друг Віталія Малахова, один із небагатьох, хто розуміє, який він – справжній Театр на Подолі», – ідеться у повідомленні.